Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась хмарною погодою, часом невеликим снігом, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 6 градусів морозу до 5 градусів тепла, вночі від 1 до 10 градусів морозу. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с.
За звітний період:
у басейні річки Дністер:
на гідрологічному посту Галич:
відбувся спад рівнів води на 40 см;
середня кількість опадів за тиждень 0,2 мм.
на гідрологічному посту Нижнів:
відбувся спад рівнів води на 41 см;
середня кількість опадів за 0,6 мм.
на гідрологічному посту Заліщики:
відбувся спад рівнів води на 32 см;
середня кількість опадів за тиждень 0,5 мм.
у басейні річки Прип`ять на річці Горинь:
на гідрологічному посту Ямпіль:
відбувся спад рівнів води на 3 см;
середня кількість опадів за тиждень 1,1 мм.
З послабленням морозів, на більшості річок кількість та інтенсивність льодових явищ зменшується.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р. Дністер та р. Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працюють в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Польдерна насосна станція в с. Устя Зелене Монастириського району не працювала.
Ступені протипаводкового захисту не введені.
Режими роботи ГЕС на водосховищах проектні.
Інформація про надзвичайні ситуації не поступала.
Фахівцями Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області проводиться постійний моніторинг гідрологічної ситуації на водних об`єктах.
Цей день започатковано для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей та вперше відзначено у 1997 році. З того часу до Всесвітнього дня водно-болотних угідь організовується низка інформаційних кампаній та природоохоронних акцій по всьому світу.
Кожен рік день водно-болотних угідь проходить під новим девізом, який щоразу підкреслює певні властивості та напрямки значення водно-болотних угідь для людства і екосистем у цілому.
Девіз 2021 року – «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!».
Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних з використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопичені, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів.
А чи усі знають що таке водно-болотні угіддя і яке їх значення!?
Водно-болотні угіддя можуть бути морськими або прісноводними, внутрішніми або прибережними, природними або створеними людиною.
Морські водно-болотні угіддя – це гирла річок, частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів й осушуються під час відпливів, солоноводні болота, мангрові ліси, лагуни, коралові рифи, молюскові рифи.
Водно-болотні угіддя, створені людиною – це ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.
Усім здається, що наша планета майже вся залита водою, повсюди вода.
Однак, лише 2,5% води – це прісна вода, яка зберігається переважно в льодовиках, снігових шапках на вершинах гір або ж у підземних водоносних горизонтах.
Менше 1% прісної води придатні до вживання, причому 0,3% припадає на річки та озера.
Це вся прісна вода, яку ми маємо, і більша її частина надходить з водно-болотних угідь.
Водно-болотні угіддя – життєво необхідні для води.
Вони поглинають та зберігають дощову воду і поповнюють підземні водоносні горизонти; регулюють кількість і постачання води, подаючи воду в потрібний час у потрібне місце в необхідній кількості; покращують якість води шляхом усунення й абсорбції забруднюючих речовин.
Важливе значення водно-болотні угіддя мають і у житті людини.
Адже сприяють нашому здоров’ю. Чисті водойми є природним джерелом безпечної питної води.
Постачають їжу, підтримують виробництво харчових продуктів. Водно-болотні угіддя дають нам більшість риби, яку ми споживаємо, а також рис для 3,5 мільярдів людей і воду для сільського господарства.
Мають важливе значення і для біорізноманіття. 40 % видів світу мешкають у водно-болотних угіддях, зокрема у прісноводних водоймах щорічно виявляють 200 нових видів риб.
Водно-болотні угіддя є природним рішенням, адже захищають від стихійних лих.
Прибережні водно-болотні угіддя захищають місцеві громади від руйнівного впливу штормів. Кожен акр (0,4 гектара) внутрішніх водно-болотних угідь поглинає до 1,5 млн галонів (5,7 млн літрів) паводкових вод.
Таким чином, водно-болотні угіддя відіграють чималу роль у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги, вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин; вони очищують воду, поглинають та накопичують карбон, захищають від повеней та пом’якшують вплив посух.
Нестійкий розвиток, приріст населення, урбанізація та споживання спустошили водно-болотні угіддя, виснажуючи запаси прісної води.
За останні 100 років споживання води зросло в шість разів, і продовжує зростати на 1% щорічно.
Ми використовуємо більше води, ніж земля може поповнювати.
Необхідно на 70% більше їжі та на 14% більше води на сільськогосподарські потреби для очікуваних у 2050 році 10-ти млрд населення Землі.
Прогнозують, що до 2050 року використання води у промисловості й енергетиці зросте до 24%.
Знищення та втрата водно-болотних угідь стане непоправною шкодою.
Ми могли б мати достатньо води, якби більше цінували і краще розпоряджалися водно-болотними угіддями та водою і сприймали їх як спільну відповідальність.
Сьогодні відбулося навчання з керівниками підрозділів Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області на тему: «Запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»
Навчання проводив начальник відділу техногенно-екологічної безпеки РОВР у Тернопільській області Василь Майка, який розповів про порядок функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в Україні та в області, а також про організацію цивільного захисту в офісі, роботу регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки надзвичайних ситуацій при Тернопільській облдержадміністрації, створення об’єктових формувань цивільного захисту (ланок, груп, команд) та їх завдання.
Окремо розглянуто План протипаводкових заходів та План основних заходів цивільного захисту офісу на 2021 рік. Доведено завдання аналітично-диспетчерського центру під час пропуску льодоходу, повеней та паводків впродовж року.
Крім того, розглядалися питання виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором та загальний алгоритм дій при них.
РОВР у Тернопільській області здійснює постійний облік надходжень орендної плати за водні об’єкти згідно даних Головного управління державної казначейської служби України у Тернопільській області та щокварталу надає орендодавцям вищезазначену інформацію в розрізі адміністративно-територіальних одиниць та орендарів з метою правильного та своєчасного надходження до місцевих бюджетів орендної плати за водні об’єкти, що надаються в користування на умовах оренди.
Для врегулювання взаємовідносин та приведення у відповідність до вимог чинного законодавства Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області спільно з управлінням екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації протягом 2015-2019 років підготовлені і прийняті розпорядження голови Тернопільської облдержадміністрації від 16.11.2015 №703-од «Про стан використання водних об`єктів Тернопільської області, вжиття заходів щодо його покращення та запобігання на них надзвичайних ситуацій», від 29.11.2017 №784-од «Про забезпечення ефективного використання водних ресурсів області» та доручення голови обласної державної адміністрації від 07.08.2015 №81 «Про забезпечення ефективного використання водних об’єктів області», від 02.03.2016 №16 «Про використання водних ресурсів області в умовах низької водності» та від 26.03.2019 №33 «Про стан охорони, збереження та використання водних ресурсів». Проте, з боку органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарської діяльності не було відповідного реагування на вищезазначені документи. Фактична ставка орендної плати в більшості орендарів у 2015-2019 роках становила 30 грн/га.
З метою приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди водних об’єктів та земель водного фонду, було видане доручення голови Тернопільської обласної державної адміністрації від 05.07.2020 № 52/01.02-03 «Щодо користування водними об’єктами області». В липні-серпні 2020 року фахівці РОВР у Тернопільській області в складі комісії з питань використання водних об’єктів провели робочі зустрічі з орендарями водних об’єктів, органами місцевої влади та органами місцевого самоврядування у всіх районах Тернопільської області.
З метою узагальнення стану використання орендованих та безгосподарних водних об’єктів та технічного стану їх гідротехнічних споруд, у 2020 році фахівцями РОВР у Тернопільській області проведено комісійне обстеження 667 водних об’єктів області.
Про стан використання водних об’єктів у розрізі кожного орендаря інформовані обласна державна адміністрація, районні державні адміністрації та керівники ОТГ. Орендарі водних об’єктів в усній і письмовій формах та в інтернет ресурсах інформовані про необхідність юридично правильного оформлення документів на право користування водними об’єктами та землями водного фонду (паспорт водного об’єкта, договори оренди водного об’єкта та земель водного фонду зареєстровані у державному реєстрі, правовстановлюючі документи на користування гідротехнічними спорудами, дозвіл на спеціальне водокористування, режим роботи водного об’єкта).
Згідно наявної в РОВР у Тернопільській області інформації станом на 01.01.2021 в межах області в оренді перебуває 348 водних об’єктів загальною площею водного плеса 4437 га. Середня ставка орендної плати за 1 га водного плеса в басейні річки Дністер в межах Тернопільської області становить 122 грн, в суббасейні річки Прип’ять – 74 грн.
У 2020 році за оренду водних об’єктів до місцевих бюджетів надійшло330,49тис. грн. (басейн р. Дністер – 250,834 тис. грн, суббасейн р. Прип’ять – 79,654 тис. грн).
З метою збільшення надходжень за використання водних ресурсів, РОВР у Тернопільській області планує і надалі проводити:
– спільну роботу з облдержадміністрацією щодо повної паспортизації водних об’єктів, приведення орендної ставки до вимог чинного законодавства;
– інформування об’єднаних територіальних громад про наявність на їхній території водних об’єктів, про їх стан та використання, формувати відкриту інформативно-аналітичну базу даних щодо вільних від оренди водних об’єктів;
– моніторинг стану надходження орендної плати, інформувати орендодавців щодо несплати орендної плати за використання водних об’єктів;
– роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання, які використовують водні об’єкти, щодо приведення у відповідність до вимог чинного законодавства паспортів і договорів оренди водних об’єктів та орендної плати;
– роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання щодо необхідності виготовлення дозволів на спецводокористування, надання інформації про використання води за формою №2 ТП-водгосп (річна);
– спільну роботу з органами оподаткування щодо надходжень рентної плати за спеціальне водокористування.
У зимово-весняний період однією з найбільш обговорюваних тем, що турбує населення області, є формування і проходження льодоходу, весняної повені та дощових паводків.
Слід зазначити, що повінь – це фаза водного режиму річки, яка повторюється щороку в один і той самий сезон року і характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом рівнів води. Повені, які виникають внаслідок поєднання паводкових вод з льодоходом, часто супроводжуються заторами (нагромадження льоду в руслі ріки) або зажерами (скупчення внутрішньоводного льоду, який утворює льодяну пробку), що зумовлюють додатковий підйом води і затоплення нових територій. Проте, незважаючи на те, що цей процес зазвичай супроводжується розлиттям річок з виходом води на заплаву, в умовах антропогенного навантаження на водні об’єкти, включаючи наявність штучних водних об’єктів та сучасну забудову, пропуск повені вимагає вжиття відповідних заходів для запобігання шкідливій дії води.
На території Тернопільської області на обліку перебуває 1401 річка загальною довжиною 6066 км, 26 водосховищ загальною площею водного плеса 3578 га, об’ємом води 79,28 млн.м3, 886 ставків загальною площею водного плеса 5627 га та об’ємом води 58,83 млн. м3. Водні об’єкти у період льодоходу, повені та паводків є потенційно-небезпечними. З метою зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на водоймах – водосховища та ставки надаються в оренду юридичним та фізичним особам. Станом на 01.01.2021 в оренді знаходиться 348 водних об’єкти.
Однією з основних причин загрози виникнення надзвичайних ситуацій на території області, пов`язаних з водним фактором, продовжує залишатися аварійний стан значної кількості гідротехнічних споруд, особливо безгосподарних, та несправність регулюючих механізмів на водоскидних спорудах, через що пониження рівня води у цих водоймах в екстреному порядку не може бути забезпечено.
На виконання наказу Держводагентства України від 16 січня 2021 року № 18 «Про пропуск льодоходу, повені і паводків у 2021 році» та з метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу в Регіональному офісі водних ресурсів у Тернопільській області затверджений склад аналітично-диспетчерського центру та відповідальних за підготовку до пропуску льодоходу, повені та паводків. Здійснюється постійний моніторинг гідрологічної обстановки в басейнах основних річок, особливо в районах, де існує загроза підтоплення населених пунктів.
Розроблений Порядок взаємодії Регіонального офісу з Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами Тернопільської облдержадміністрації щодо надання інформації про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації пов’язаної з водним фактором. Забезпечується своєчасне інформування та оповіщення населення про погіршення гідрометеорологічної обстановки під час пропуску льодоходу, повені.
Відповідно до Положення про функціональну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру налагоджена схема взаємодії з відповідними територіальними органами міністерств, інших органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування щодо загрози виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором.
На період пропуску льодоходу, повені і паводків передбачається чергування працівників, відповідальних за прийняття оперативних рішень у всіх водогосподарських організаціях РОВР у Тернопільській області.
В Регіональному офісі та на його дільницях створено оперативні бригади та підготовлено до роботи 27 одиниць техніки, в тому числі: 5 бульдозерів, 7 екскаваторів, 6 легкових автомобілів для перевезення людей, 6 вантажних автомобілі, 2 автокрани та 1 тралер для перевезення інженерної техніки.
Крім того, для проведення попереджувальних та відновлювальних робіт з ліквідації можливих наслідків надзвичайних ситуацій на водних об’єктах створено аварійний запас паливно-мастильних та будівельних матеріалів. Матеріальний резерв розміщено на території Бучацької дільниці.
Регіональним офісом проводиться постійний контроль за дотриманням режимів роботи водосховищ, водогосподарських систем на території області
Як показують багаторічні спостереження, для нашої області причиною виникнення повеней в більшості є раптове локальне випадання сильних зливових дощів.
Про це свідчить проходження паводкової хвилі на річці Дністер, зумовленої сильними зливовими дощами в карпатському регіоні та частково над територією області в кінці червня 2020 року. Тоді сума опадів становила 107-138 мм, що відповідало 112-151 % місячної кліматичної норми.
Відповідно!
Для забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, повеней та паводків впродовж 2021 року та мінімізації наслідків після виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором, пропонуємо:
Місцевим органам виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування та іншими спеціалізованими (компетентними) органами:
забезпечити організацію подальшого виконання та контроль за виконанням Плану дій органів управління цивільного захисту області, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2021 році і відповідних рішень регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при облдержадміністрації щодо виконання заходів з підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків;
організувати, із залученням місцевого населення, виконання заходів з очищення зливових каналізаційних та дренажних систем населених пунктів, водовідвідних та меліоративних каналів, русел малих річок, водопропускних споруд під автомобільними мостами та дорогами для забезпечення водовідведення;
усунути недоліки, зазначені в актах перевірки стану гідротехнічних споруд на водних об’єктах області.
Орендарями водних об’єктів після спрацювання (скиду) води згідно розроблених режимів провести поточний ремонт гідротехнічних споруд на орендованих ставках.
Вищевикладені заходи сприятимуть безпечному пропуску льодоходу, повені та паводків.
На сьогодні ситуація на водних об’єктах області в межах норми. На Дністрі продовжується спад рівнів води, льодохід відсутній.
Перебуваючи зимової пори на замерзлих водоймах: чи то рибалячи, чи то активно відпочиваючи, – потрібно пам’ятати правила поводження на льоду. Найбільш небезпечна крига – перша та остання: вона ще (або вже) не міцна.
Міцна крига, на відміну від слабшої (білої та жовтуватої), має, зазвичай, синюватий або зеленкуватий відтінок. Тонкий лід, як правило, трапляється біля берегів, заростей очерету та під снігом. Будьте обережні! У цих місцях можна провалитися!
Міцність льоду слід перевіряти палицею, і в жодному разі ногою!
Для того щоб не трапилося нещастя, слід пам’ятати:
– виходити на лід можна лише тоді, коли його товщина досягне 7 см;
– масова пішохідна переправа може бути організована лише за товщу льоду понад 15 см, відстань між людьми, які прямують переправою, повинна бути не менш ніж 5 м;
– під час масового катання на ковзанах лід має бути не тоншим за 25 см.
Стан людини, яка опинилася в холодній воді
У людини в крижаній воді перехоплює дихання, голову ніби стискає залізний обруч, пришвидшується серцебиття. Щоб захиститися від небезпечного холоду, організм «вмикає» захист – починається сильне тремтіння. Внаслідок цього організм зігрівається, але через деякий час і цього тепла стає недостатньо. Коли температура поверхні тіла знижується до 30 градусів, тремтіння припиняється й організм дуже швидко охолоджується. Дихання стає все рідшим, пульс сповільнюється, тиск падає. Смерть людини, що несподівано опинилася в холодній воді, настає найчастіше через шок, що розвивається протягом перших 5–15 хвилин після занурення у воду або порушення дихання.
Правила безпеки!
Під час перебування на льоду рибалкам та іншим особам необхідно дотримуватись таких правил безпеки:
– з’ясуйте заздалегідь, чи немає підозрілих місць на кризі (лід може бути не міцним біля стоку води, тонким або крихким поблизу кущів, очерету, під кучугурами);
– обминайте ділянки, які вкриті товстим шаром снігу (під снігом лід завжди тонший);
– не пробивайте в одному місці багато лунок;
– не збирайтеся великими групами на невеликій площі льоду;
– не пробивайте лунки на переправах;
– візьміть із собою палицю для того, щоб перевіряти міцність льоду;
– не ловіть рибу поблизу вимоїн та занадто далеко від берега;
– завжди майте під рукою міцну мотузку, довжиною 12–15 метрів;
– тримайте поруч із лункою дошку або велику гілку;
– якщо лід почав тріщати та з’явилися характерні тріщини – негайно повертайтеся на берег. Не біжіть, а відходьте повільно, не відриваючи ступні від льоду.
Якщо провалились під лід!
У випадку, якщо ви все ж таки провалилися під лід, то:
– не піддавайтеся паніці, утримуйтеся на плаву, уникаючи занурення з головою;
– кличте на допомогу;
– намагайтеся вилізти на лід, наповзаючи на його край грудьми, широко розкинувши руки і почергово витягуючи на поверхню ноги;
– намагайтеся якомога ефективніше використати своє тіло, збільшуючи ним опорну площу;
– вибравшись на лід, перекотіться і відповзайте в той бік – звідки прийшли, – де міць льоду вже відома.
Далі необхідно переодягнутися. Якщо сухого одягу під руками не виявилося, треба викрутити мокрий і знову одягнути його. Щоб зігрітися, виконуйте будь-які фізичні вправи. Можна розтертися сухою вовняною тканиною, потім необхідно сховатися в захищеному від вітру місці, добре укутатися, по можливості випити чогось гарячого.
Допомога іншому!
Звичайно, намагатися врятувати людині життя почесно, але перш ніж кинутися до того, хто провалився, необхідно:
– покликати (якщо це можливо) на допомогу;
– знайти предмет, який можна кинути потерпілому (міцну палицю, мотузку, власний пояс, шарф, сумку або рюкзак, якщо вони без речей і мають довгу, міцно пристрочену лямку);
– оцінити, наскільки далеко від берега опинився потерпілий, і чи є можливість без перешкод дістатися до нього.
Якщо впевнені, що зможете (чи готові) врятувати людину, то:
– гукніть, що йдете на допомогу;
– наближайтесь до ополонки поповзом, широко розкинувши руки;
– підкладіть під себе лижі, дошку, фанеру;
– не підповзаючи до самого краю ополонки, подайте потерпілому палицю, жердину, лижу, шарф, вірьовку, санчата чи щось подібне і витягніть його на лід;
– витягши потерпілого на лід, разом із ним поповзом повертайтесь назад;
– по можливості потерпілого швидко переодягніть у сухий одяг, організуйте обігрів спини і грудей, зробіть масаж кінцівок;
– потерпілого необхідно терміново доставити в тепле приміщення, по можливості надати першу допомогу, необхідну при переохолодженні, і викликати швидку допомогу;
– в жодному разі не давайте потерпілому спиртне «для зігріву». Спиртне в цьому випадку провокує різке некероване зниження внутрішньої температури тіла.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась хмарною погодою, невеликим снігом, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 0 до 16 градусів морозу, вночі від 0 до 25 градусів морозу. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с.
За звітний період у басейні річки Дністер:
на гідрологічному посту Галич:
відбувся спад рівнів води на 37 см;
середня кількість опадів за тиждень 1,3 мм.
на гідрологічному посту Нижнів:
відбувся спад рівнів води на 21 см;
середня кількість опадів за тиждень 1,4 мм.
на гідрологічному посту Заліщики:
відбувся спад рівнів води на 31 см;
середня кількість опадів за тиждень 0,7 мм.
З посиленням морозів, на більшості річок посилилися льодові явища, такі як забереги, внутрішньоводний лід та шугохід до 80 % ширини річки, також утворився льодовий покрив з ополонками до 80% та льодостав.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р. Дністер та р. Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працюють в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Польдерна насосна станція в с. Устя Зелене Монастириського району не працювала.
Ступені протипаводкового захисту не введені.
Режими роботи ГЕС на водосховищах проектні.
Інформація про надзвичайні ситуації не поступала.
Фахівцями Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області проводиться постійний моніторинг гідрологічної ситуації на водних об`єктах.
18 – 20 січня в Дністрі на ділянці Галич – Заліщики – початок Дністровського водосховища очiкується інтенсивне утворення шуги, місцями встановлення льодоставу, при цьому можливе формування зажорiв льоду з підйомом рiвнiв води на 1 – 2 м над рівнями 17 січня на 08 год, без негативних наслідків.
