18 лютого 2026 року відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування у форматі відеоконференції.
У засіданні, зокрема, взяли участь народні депутати України – члени Комітету, керівники та представники Рахункової палати, Мінекономіки, Міненерго, Мінрозвитку, МОЗ, Мінсоцполітики, Мінфіну, Держводагентства, Держенергоефективності, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Секретаріату Кабінету Міністрів України, профільних всеукраїнських асоціацій та громадських організацій.
Голова Комітету Олег Бондаренко повідомив про початок проведення Комітетом заслуховувань керівників центральних органів виконавчої влади, що належать до предмета відання Комітету, щодо результатів діяльності їхніх відомств у 2025 році. Першим до заслуховування визначено Державне агентство водних ресурсів України.
Голова Держводагентства Ігор Гопчак подякував Комітету та учасникам зустрічі за змогу доповісти про роботу відомства впродовж 2024-2025 років, від якого напряму залежить водна безпека держави, питне водопостачання мільйонів громадян, стан водних екосистем і виконання євроінтеграційних зобов’язань
«За ці два роки Держводагентство забезпечило виконання своїх функції і завдань. І це в умовах тривалого протистояння розв’язній рф війні, масштабної реорганізації центральних органів виконавчої влади та хронічного недофінансування. За цією роботою стоять конкретні люди, конкретні рішення і конкретні проблеми», – наголосив Ігор Гопчак.
Голова Держводагентства акцентував увагу на масштабах викликів, з якими стикнулося відомство: кліматичні зміни та водний дефіцит, руйнування водогосподарської інфраструктури внаслідок збройної агресії рф на суму 2,8 млрд грн, а також екологічна катастрофа, спричинена зневодненням Каховського водосховища та позбавленням водопостачання цілих регіонів півдня України. Попри ці виклики, Держводагентство, насамперед, забезпечило налагодження водопостачання населення. Виконало понадплановий обсяг державного моніторингу якості вод, при цьому три базові лабораторії відомства — Північного, Східного і Західного регіонів, отримали акредитацію за стандартом ДСТУ ISO/IEC 17025:2019.
В євроінтеграційному напрямку Держводагентство як співвиконавець 14 актів ЄС у рамках переговорного Розділу 27 «Довкілля та зміна клімату» забезпечило підготовку необхідної документації щодо Водної Рамкової Директиви (2000/60/ЄС), прогрес у виконанні якої відзначила Європейська Комісія. У 2024 році Кабінет Міністрів України затвердив 9 планів управління річковими басейнами (ПУРБ) на 2025–2030 роки. З січня 2025 року почалося впровадження ПУРБ, до яких включено 1681 захід на загальну суму 348 млрд грн, 96% яких мають бути спрямовані на модернізацію очисних споруд і мереж водовідведення.
Ігор Гопчак зазначив, що 2026 року Держводагентство планує зосередити свою роботу на таких напрямках: євроінтеграція у водній політиці, моніторинг якості вод через впровадження державного моніторингу вод у 7 районах басейнів річок, забезпечення населення та галузей економіки водою в умовах війни та зміни клімату, захист від шкідливої дії вод, а також енергоефективність цифровізація через запровадження додаткового функціонального розділу «Е-вода» електронних адмінпослуг на платформі «ЕкоСистема».
Заступник Міністра економіки, довкілля та сільського господарства України Ірина Овчаренко повідомила, що за результатами 2025 року Міністерство позитивно оцінило діяльність Держводагентства та його Голови. Зокрема, відзначено належне виконання програми моніторингу вод в умовах воєнного часу, прогрес в євроінтеграційному напрямку, а також наповнення Державного кадастру за розділом «Поверхневі водні об’єкти» як інформаційного ресурсу для прийняття управлінських рішень. Пріоритетними напрямками роботи Держводагентства на 2026 рік визначено євроінтеграцію, моніторинг вод, встановлення та контроль режимів роботи штучних водних об’єктів і водогосподарських систем, цифровізацію та енергоефективність.
«За результатами обговорення, Комітет вирішив рекомендувати Держводагентству продовжити здійснювати активну та системну роботу у сфері розвитку водного господарства, управління, використання та відтворення поверхневих водних ресурсів, вживаючи необхідних ефективних організаційних і практичних заходів. Крім того, рекомендував Мінекономіки разом з Мінфіном та Держводагентством розглянути можливість перерозподілу бюджетних коштів шляхом збільшення обсягів фінансування бюджетних програм Держводагентства», – йдеться в повідомленні ЕкоКомітету.
З метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії льодоходу, повені і паводків у 2026 році, забезпечення стабільної роботи, готовності до дій під час несприятливих погодних умов, оперативного реагування на надзвичайні ситуації Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області (Офіс) видано наказ «Про підготовку до пропуску та пропуск льодоходу, повені та паводків у 2026 році», яким затверджено план дій щодо підготовки і пропуску льодоходу, повені та паводків у 2026 році та склад аналітично-диспетчерського центру РОВР у Тернопільській області.
Підготовлено до роботи аварійні бригади, які укомплектовані необхідними механізмами і автотранспортом. Створений необхідний аварійний запас будівельних та сипучих матеріалів, мішків, захисного одягу, шанцевого інструменту, паливно-мастильних матеріалів.
Встановлені водомірні пости для здійснення спостережень під час пропуску льодоходу, повені та паводків.
Систематично ведеться спостереження за ситуацією на водогосподарських і водних об’єктах, забезпечено надійний зв’язок та отримання інформації від обласного центру з гідрометеорології.
Проводиться постійний моніторинг на масивах поверхневих вод, забір води з яких здійснюється для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення.
Для забезпечення захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу, повені, та паводків Офісом проведено обстеження захисних дамб в селищі Вишнівець, Кременецького району та села Устя-Зелене, Монастириська ТГ Чортківського району. Перевірено готовність діючої польдерної насосної станції, яка при потребі відкачує надлишкові води з площі 708 га.
Забезпечується співпраця з засобами масової інформації щодо інформування населення з питань цивільного захисту під час повені і паводків.
Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області повідомляє, що відповідно до Типового порядку взаємодії щодо розробки та встановлення режимів роботи штучних водних об’єктів, затвердженого наказом Держводагентства України від 28.12.2022 No 149, розроблено режими роботи штучних водних об’єктів на 2026 рік.
Режими роботи визначаються з урахуванням:
прогнозу водності річкових басейнів, що надається Українським гідрометеорологічним центром;
екологічних вимог щодо дотримання екологічних витрат води;
пропозицій водокористувачів (за наявності);
правил експлуатації водних об’єктів (за наявності);
дозволів на спеціальне водокористування;
паспортних даних водних об’єктів та технологічних водойм.
До відома орендарів водних об’єктів
Спуск та наповнення водойм здійснюються на підставі встановленого режиму роботи водного об’єкта, розроблення якого можливе за умови надання орендарем до Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області таких документів:
належним чином оформленого звернення;
сканована копія дозволу на спеціальне водокористування;
сканована копія паспорта водного об’єкта.
Адреса: м. Тернопіль, вул. За Рудкою, 35, 46003, Україна
10 лютого 2026 року начальник відділу водних відносин та басейнової взаємодії РОВР у Тернопільській області Наталія Седюкова взяла участь в міжвідомчому комунікаційному заході з питань підготовки інформації про стан реалізації Планів управління річковими басейнами.
Євроінтеграція водної політики передбачає імплементацію вимог Водної Рамкової Директиви ЄС, що забезпечує сталий підхід до управління водними ресурсами шляхом впровадження Планів управління річковими басейнами. Головна мета — забезпечити доступ до якісних водних ресурсів, а також гарантувати «добрий» стан усіх водойм.
Плани управління річковими басейнами є важливим фактором для залучення інвестицій, оскільки їх заходи відповідають пріоритетам для фінансування в рамках європейських фондів.
Щороку 2 лютого у світі відзначають Всесвітній день водно- болотних угідь — важливу екологічну дату, покликану привернути увагу людства до збереження унікальних природних екосистем, що відіграють ключову роль у підтриманні життя на планеті.
Саме цього дня у 1971 році в іранському місті Рамсар була підписана Рамсарська конвенція — міжнародна угода, спрямована на охорону та раціональне використання водно-болотних угідь. Відтоді ці території офіційно визнані природним надбанням світового значення.
До водно-болотних угідь належать болота, торфовища, заплави річок, озера, дельти, прибережні зони морів, лимани та навіть штучні водойми. Незважаючи на поширений міф про їхню «непотрібність», ці екосистеми виконують надзвичайно важливі функції:
очищують воду від забруднень;
регулюють рівень ґрунтових вод;
зменшують ризик повеней та посух;
накопичують вуглець, сповільнюючи зміну клімату;
є середовищем існування для тисяч видів рослин і тварин.
Особливе значення водно-болотні угіддя мають для перелітних птахів, адже слугують місцями їхнього відпочинку, гніздування та зимівлі.
На жаль, за останні десятиліття людство втратило понад 35% водно-болотних угідь світу. Основними причинами цього є осушення територій, урбанізація, промислове забруднення, неконтрольоване сільське господарство та зміна клімату. Зникнення цих екосистем призводить до втрати біорізноманіття та погіршення якості життя людей.
Україна має значні площі водно-болотних угідь, зокрема дельти Дунаю та Дніпра, Шацькі озера, заплави великих річок, чорноморські лимани. Частина з них має статус водно-болотних угідь міжнародного значення за Рамсарською конвенцією. Їхнє збереження є важливим не лише для екології, а й для економіки, туризму та продовольчої безпеки держави.
Всесвітній день водно-болотних угідь нагадує про відповідальність кожного з нас за стан довкілля. У цей день у багатьох країнах проводяться екологічні акції, освітні заходи, наукові конференції та природоохоронні ініціативи.
Збереження водно-болотних угідь — це інвестиція у здорове майбутнє планети, чисту воду, стабільний клімат та добробут майбутніх поколінь.
