Лютий – час підготовки до пропуску весняного водопілля. Саме це питання повинно об’єднати керівників місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування та відповідних служб цивільного захисту області по недопущенню виникнення надзвичайних ситуацій під час проходження льодоходу та паводкових вод на річках області.
Так, за уточненими прогнозами Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, після значних опадів у вигляді снігу, дощу та мокрого снігу з підвищенням температури повітря, посилиться інтенсивність сніготанення, що призведе до збільшення водності малих та середніх річок Тернопільської області. Відповідно буде відбуватись вихід води на заплаву та затоплення низинних ділянок населених пунктів.
Найскладніша паводкова обстановка може виникнути в населених пунктах де є забудова на прибережних захисних смугах (заплавах), вздовж річок, навколо водойми. Також керівникам територіальних громад потрібно звернути увагу на малі потічки та річечки, русла яких поросли рослинністю та захаращені сухим гіллям та стовбурами дерев. При проходженні талих вод в таких місцях будуть відбуватися затори, вихід води на заплаву і відповідно підтоплення с/г угідь, присадибних ділянок, господарських та житлових будівель.
Якщо коротко, то кожна громада повинна:
оцінити ризики та загрози, зробити відповідні карти затоплень (підтоплень) в межах своєї території;
розробити механізми оповіщення населення і навчити його, як діяти у випадку паводків;
вжити заходи для мінімізації негативного впливу паводків;
не проводити нове будівництво на територіях, які мають високі ризики підтоплення;
провести розчистку русел потічків та річок від захаращення поваленими стовбурами дерев, гіллям та рослинністю.
Основний фактор, який призводить до катастрофічних наслідків паводків, повеней – це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розрівнювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом сотні років, знищили – то куди ж їй діватись?!
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно хмарною погодою з проясненнями, невеликим снігом, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 5° морозу до 3° тепла, вночі від 6° морозу до 3° тепла. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с, пориви 15-22 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
гідрологічний пост Галич:
не відбулося зміни рівнів води,
середня кількість опадів 0,4 мм;
гідрологічний пост Нижнів:
відбувся підйом рівнів води на 6 см,
середня кількість опадів 0,2 мм;
гідрологічний пост Заліщики:
відбувся підйом рівнів води на 14 см,
середня кількість опадів 0,9 мм.
За звітний період на р.Горинь:
в/п Ямпіль
відбувся підйом рівнів води на 1 см,
середня кількість опадів за тиждень 2,7 мм.
З настанням відлиги ріка Дністер очистилася від льодових явищ, лише на річці Горинь зберігаються 10 % ширини річки.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р.Дністер та р.Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Режими наповнення водосховищ комплексного призначення не перевищували проектних відміток НПР із забезпеченням екологічних витрат:
Тернопільське водосховище:
– НПР -303,75 м,
– екологічні витрати – 1,50 м3/с;
Горішньо-Івачівське водосховище:
– НПР -308,50 м,
– екологічні витрати – 0,64 м3/с;
Касперівське водосховище:
– НПР -164,00 м,
– екологічні витрати – 10,00 м3/с.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Чортківського району не працювала.
Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу.
Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних із закликом до дій щодо водно-болотних угідь. Це заклик інвестувати фінансовий, людський та політичний капітал, щоб врятувати водно-болотні угіддя світу від зникнення та відновити ті, які ми втратили.
Охорона, збереження та відновлення природного стану водно-болотних угідь на теренах області має унікальне значення не тільки для біосфери, але й для місцевого населення, яке в умовах зміни клімату та глобального потепління надзвичайно потерпає від нестачі води у джерелах питного водопостачання.
Водно-болотні угіддя це не лише заболочена місцевість, яку люди найчастіше бажають осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля, але і природні водосховища – акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.
Адаптовані матеріали українською мовою у електронному вигляді можна знайти за посиланням:
За інформацією Тернопільського обласного центру з гідрометеорології у зв’язку з проходженням атмосферних фронтів від циклону, що зміщується з Балтійського моря на Європейську територію Росії по території Тернопільської області та м. Тернопіль 31 січня 2022 року очікуються несприятливі погодні умови:
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно хмарною погодою з проясненнями, мокрим снігом, хуртовинами, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 0° до 10° морозу, вночі від 2° до 17° морозу. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с, місцями пориви вітру 15-20 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
гідрологічний пост Галич:
відбувся спад рівнів води на 17 см,
середня кількість опадів 0,5 мм;
гідрологічний пост Нижнів:
відбувся спад рівнів води на 19 см,
середня кількість опадів 0,3 мм;
гідрологічний пост Заліщики:
відбувся спад рівнів води на 29 см,
середня кількість опадів 0,0 мм.
За звітний період на р.Горинь:
в/п Ямпіль
За звітний період відбувся спад рівнів води на 4 см.
Середня кількість опадів за тиждень 1,5 мм.
З льодових явищ зберігалися забереги та шугохід від 10 до 70 % ширини річки.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р.Дністер та р.Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Режими наповнення водосховищ комплексного призначення не перевищували проектних відміток НПР із забезпеченням екологічних витрат:
Тернопільське водосховище:
– НПР -303,75 м,
– екологічні витрати – 1,50 м3/с;
Горішньо-Івачівське водосховище:
– НПР -308,50 м,
– екологічні витрати – 0,64 м3/с;
Касперівське водосховище:
– НПР -164,00 м,
– екологічні витрати – 10,00 м3/с.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Чортківського району не працювала.
Фахівці РОВР у Тернопільській області взяли участь в підсумковому засіданні регіональної комісії з інвентаризації водних об`єктів, лісових ресурсів, об’єктів державної та комунальної власності, створеної розпорядженням голови Тернопільської облдержадміністрації від 29 липня 2021 р. №492/01.02-01.
Про хід інвентаризації водних ресурсів доповідали в.о. начальника РОВР у Тернопільській області Геннадій Стрюк та начальниця відділу ведення водного кадастру та моніторингу вод Оксана Мотенко.
Станом на 20.01.2022 у всіх громадах області проведені роботи з інвентаризації водних об’єктів.
Довідково
Тернопільська область розміщена в басейні Дніпра (річки Горинь та Іква, площа водозбору – 2,5 тис. км2 або 18% на території області) і Дністра (річки Золота Липа, Коропець, Стрипа, Джурин, Серет, Нічлава, Збруч, їх загальна площа водозбору – 11,3 тис. км2 або 82% на території області).
До суббасейну річки Прип`ять належить 227 річок, з них річки Іква та Горинь (середні річки) і струмків загальною довжиною 871 км. До басейну річки Дністер в межах Тернопільської області належить 1174 річок і струмків загальною довжиною 5195 км, в т. ч. дві середніх річки Серет та Збруч.
На території області знаходиться 1219 площинних водних об’єктів (ставків, водосховищ) загальною площею водного плеса 9255 га, об’ємом води 117 млн. м3, з них:
– 19 водосховищ загальною площею водного плеса 2921 га, об’ємом води 58 млн. м3;
– 1200 ставків загальною площею водного плеса 6333 га, об’ємом води 59 млн. м3.
Водні об`єкти (водосховища, ставки) надаються в оренду юридичним та фізичним особам. Станом на 20.01.2022 р. в оренді знаходиться 433 водних об’єкти:
7 водосховищ площею водного плеса 1153 га, об’ємом води 13,9 млн. м3;
426 ставків площею водного плеса 3258 га, об’ємом води 30,5 млн. м3.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно хмарною погодою, мокрим снігом, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 10о морозу до 4о тепла, вночі від 20о морозу до 4о тепла. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с, пориви 15-25 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
· гідрологічний пост Галич:
відбувся спад рівнів води на 36 см,
середня кількість опадів 0,2 мм;
· гідрологічний пост Нижнів:
відбувся спад рівнів води на 14 см,
середня кількість опадів 0 мм;
· гідрологічний пост Заліщики:
відбувся спад рівнів води на 50 см,
середня кількість опадів 0,3 мм.
Льодові явища на р. Дністер відсутні.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р. Дністер та р. Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Режими наповнення водосховищ комплексного призначення не перевищували проектних відміток НПР із забезпеченням екологічних витрат:
· Тернопільське водосховище:
– НПР -303,75 м,
– екологічні витрати – 1,50 м3/с;
· Горішньо-Івачівське водосховище:
– НПР -308,50 м,
– екологічні витрати – 0,64 м3/с;
· Касперівське водосховище:
– НПР -164,00 м,
– екологічні витрати – 10,00 м3/с.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Чортківського району не працювала.
Фахівці РОВР у Тернопільській області надають консультації та практичну допомогу водокористувачам області.
Звіт про використання води за формою звітності № 2ТП-водгосп (річна) подається в електронній формі через Портал електронних послуг Державного агентства водних ресурсів України до 01 лютого наступного за звітним роком (https://e-services.davr.gov.ua).
Звертайтесь до фахівців РОВР у Тернопільській області з питань заповнення форми звіту № 2ТП-водгосп (річна) по телефону (0352) 52-64-22, електронна адреса: vodgospwwr@gmail.com.
У відповідності до плану основних заходів місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підготовки пропуску льодоходу, повені та паводків у 2022 році затвердженого на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при ТОДА, створено план графік обстеження стану готовності водосховищ, водогосподарських і гідротехнічних споруд, ставків, меліоративних систем та об’єктів.
Робочою групою у складі якої перебувають фахівці РОВР у Тернопільській області впродовж 12 та 13 січня було здійснено обстеження водних об’єктів на території Залозецької ОТГ та Підволочиської ОТГ.
В ході обстеження технічного стану гідроспоруд та захисної дамби на річці Збруч (с. Мислова) запропоновано вживати заходів для запобігання виникненню надзвичайних ситуацій.
Бережанська міська рада звернулася до РОВР у Тернопільській області з проханням вжити заходів щодо впорядкування водотоку на ділянці річки Золота Липа в місті Бережани. На виконання наказу комісією РОВР у Тернопільській області проведено обстеження русла річки Золота Липа і встановлено факти руйнування берега.
За результатами обстеження, рекомендовано Бережанській міській раді за кошти місцевих бюджетів виготовити в ліцензованій проектній організації проектно-кошторисну документацію щодо впорядкування русла річки Золота Липа в місті Бережани, пройти процедуру оцінки впливу на довкілля.
Після виготовлення проектно-кошторисної документації звернутися до центральних органів виконавчої влади, обласної ради про виділення коштів з державного і місцевих бюджетів.