Категорія:

04  серпня начальник Лановецької дільниці РОВР у Тернопільській області Юрій Батьковець взяв участь в роботі комісії, створеної на виконання доручення голови облдержадміністрації від 05.07.2020 №52/01.02-03 «Щодо користування водними об’єктами області».

На зустрічі розглянуто питання організації водокористування на території Лановецького району, проведено роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання, які використовують водні об’єкти, щодо оформлення договірних відносин, приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди земель водного фонду, гідротехнічних споруд, іншого нерухомого майна, розташованого на орендованих земельних ділянках водного фонду.
Також обговорено питання сплати орендної плати та наслідків недотримання чинного законодавства при здійсненні такої діяльності.

Здебільшого, загорання у природних екосистемах виникають внаслідок випалювання сухої рослинності, порушення громадянами правил пожежної безпеки під час проведення сільськогосподарських робіт на власних присадибних ділянках, перебування в лісових масивах і на торфовищах. Особливу небезпеку становить саме випалювання пожнивних залишків на полях після завершення зернозбиральної кампанії, адже такі дії призводять до виникнення масштабних пожеж. Вогонь швидко може перекинутися на поруч розташовані населені пункти, лісові масиви.

Слід зазначити, що одними з найбільш дошкульних є пожежі на торфовищах. Адже на ліквідацію горіння торфу затрачаються значні матеріальні та людські ресурси, а під час таких пожеж наноситься значна шкода навколишньому середовищу, адже задимлюються великі території, а в разі ускладнення ситуації і стрімкого розвитку можуть опинитись в зоні лиха і люди, які проживають в місцях примикання лісосмуг і торфовищ до населених пунктів.
Торфові (ґрунтові або підземні) пожежі виникають частіше як продовження низових або верхових лісових пожеж. Заглиблення низової пожежі починається біля стовбурів дерев, потім поширюється у боки зі швидкістю від кількох сантиметрів до кількох метрів на добу. Дерева при цьому гинуть внаслідок оголення і обгорання коріння. Пожежі можуть виникати і незалежно від лісових у районах торфорозробок і торф’яних боліт. На такі пожежі не впливають ні вітер, ні добові зміни погоди. Вони можуть тягнутися місяцями і в дощ, і в сніг, адже торф містить до 25% бітумів, які під час пожежі зосереджуються біля поверхні, що горить, і при охолодженні водою цементують частинки вугілля. Як наслідок, виникає водонепроникний шар, а під ним залишається тління навіть при невисокому вмісті кисню в повітрі. Це явище значно ускладнює гасіння пожеж.

Ще однією з небезпек є те, що в процесі горіння утворюються порожнини (прогари), зазвичай з жаром, їх глибина може сягати 2-3 метрів, і в них можуть провалитися люди, тварини і техніка.
Ознакою підземної торф’яної пожежі є характерний запах, а з під землі місцями просочується дим, а сама земля нагрівається. Температура в товщі торфу, охопленого пожежею, більше тисячі градусів.

Проблематичними вважаються торф’яні родовища, які не розробляються. Вони перебувають на балансі місцевих органів самоврядування. Протипожежні заходи на цих ділянках майже не застосовуються, меліоративні канали не обслуговуються. Пожежі на них — закономірний факт.
Пожежі на полях з торфовищами поширюються дуже швидко і непомітно. Спочатку їх складно виявити, а потім погасити.

Ліквідація пожеж на відкритих торфовищах здійснюється по всьому периметру горіння.

Основні засоби – вода, вода із змотувачами, піна середньої кратності.

Основні сили – рятувальні підрозділи ДСНС України, сільські та пожежні команди лісових господарств, інженерна і пристосована техніка.
В окремих випадках використовується авіація ДСНС України: пожежні літаки та гелікоптери з підвісними водяними баками.
В деяких випадках доводиться залучати зведений загін ДСНС України, адже цей процес тривалий і вимагає значної кількості води та людських ресурсів.

Якщо ви опинилися в осередку пожежі:
не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;
після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу за номером 101 про місце, розміри та характер пожежі.

Найкращим способом боротьби з торф’яними пожежами вважається запобігання їм.

Дотримуйтесь правил пожежної безпеки та не провокуйте пожежі в природних екосистемах. Не розводьте відкритий вогонь поруч із господарчими будівлями, не розкидайте недопалки та сірники на суху трав’яну підстилку.
Стежте, щоб діти не бавилися з вогнем.

Пам’ятайте, за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов даного дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

Давайте зберігати оточуюче нас природне середовище!
Будемо свідомими і раціональними користувачами природних ресурсів України!

Фосфор міститься у поверхневих водах у вигляді ортофосфатів, поліфосфатів та органічних сполук.
Основними антропогенними джерелами надходження неорганічних сполук фосфору у поверхневі води є неочищені або частково очищені стічні води, стік із сільськогосподарських угідь, промислові скиди.

Органічні сполуки фосфору надходять у природні води у процесі життєдіяльності гідробіонтів та при мінералізації їхніх решток. Концентрація фосфору зменшується внаслідок споживання, в основному ортофосфатів, водними рослинами.
Ці процеси відбуваються за схемою 1.

Фосфор є одним із ключових елементів, необхідних для росту та розвитку гідробіонтів. Збільшення надходження сполук ортофосфатів може викликати дисбаланс, що призводить до вибухового розвитку одноклітинних водоростей («цвітіння» води), дефіциту кисню, і, як наслідок, загибель риби.

«Цвітіння» води – масове збільшення водної популяції мікроскопічних фотосинтезуючих організмів за рахунок надходження великої кількості поживних речовин, особливо ортофосфатів, в поєднанні з адекватним сонячним світлом і підвищеною температурою.

«Цвітіння» води – це природнє явище, яке проявляється в зміні забарвлення води. Вода з прозорої стає мутнувато-зеленою, а незабаром і зовсім набуває яскравого темно-зеленого кольору.
Це результат масового розмноження мікроскопічних синьо-зелених водоростей, які насправді є бактеріями, поодинокі види розмножуються кожні кілька годин. Синьо-зелені водорості або ціанобактерії є невід’ємною частиною кожної водойми.
Вони становлять 60% всіх мікроорганізмів. Ціанобактерії мають одночасно властивості бактерій і рослин (водоростей), оскільки здатні до фотосинтезу. Синьо-зелені водорості поширені в стоячій воді і річках, що повільно течуть.
Самі по собі ціанобактерії не є патогенними, але токсини, які вони виділяють, досить небезпечні.

Шкідливим є надмірне цвітіння. Водорості піднімаються на поверхню водойми, утворюючи щільний шар 10-15 см завтовшки. Згодом ця маса починає відмирати та розкладатись з утворенням токсичних речовин. З’являється неприємний запах, знижується вміст кисню, активізуються анаеробні процеси. Нестача кисню гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.
Літні задухи риби збігаються з так званим «цвітінням» водойм. Інколи це явище стає масовим. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі. Задухам сприяє погода, коли водяні шари вертикально не перемішуються, а кисень зосереджений у природних шарах, витрачається на окислення органічних речовин.
Глобальним рішенням є зменшення викидів біогенних речовин, в першу чергу фосфатів, механічна очистка, збільшення водообміну водойми, аерація.

З метою систематичного контролю температури, рН (водней показник), питомої електропровідності, вмісту розчиненого кисню в поверхневих водах Тернопільського водосховища, фахівцями лабораторії моніторингу вод та ґрунтів РОВР у Тернопільській області щомісяця відповідно до «Програми держаного моніторингу вод» проводиться відбір проб для виконання дослідження вмісту забруднюючих речовин.

Сучасні портативні прилади, якими забезпечена лабораторія, оксиметр, рН-метр та кондуктометр дають можливість на місці виконувати вимірювання.

З результатами вимірювань показників якісного стану поверхневих вод можна ознайомитись на інтернет ресурсі http://monitoring.davr.gov.ua/
«Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України».

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» фахівці лабораторії РОВР у Тернопільській області протягом липня 2020 року відібрали 9 проб поверхневих вод для проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин з метою визначення екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод у пунктах спостереження:
– р. Збруч, смт Підволочиськ;
– р. Серет, Серетський гідрологічний заказник, с. Залізці;
– р. Серет, Горішньо-Івачівське водосховище, с. Горішній Івачів;
– р. Серет, Тернопільське водосховище, м. Тернопіль;
– р. Нічлава, Борщівське водосховище, м. Борщів;
– р. Серет, м. Чортків;
– р. Стрипа, м. Бучач;
– р. Золота Липа, м. Бережани;
– р. Коропець, м. Підгайці.

Днями, заступник начальника РОВР у Тернопільській області Олег Озеранець взяв участь в онлайн-засіданні басейнової ради річки Прип’ять, яке проходило на базі Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.

У ході засідання розглянуто питання:
– стан водних ресурсів, система моніторингу та бар’єрної функції зони відчуження;
– вплив комунальних підприємств, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на якісний стан водних ресурсів суббасейну річки Прип`ять;
– стан водорегулюючих гідротехнічних споруд річки Прип’ять, їх вплив на водність регіону.

З метою ефективного використання земель водного фонду та водних об’єктів, додаткових надходжень від орендної плати до бюджетів різних рівнів та на виконання доручення голови облдержадміністрації Регіональний офіс водних ресурсів в області спільно з управлінням екології та природних ресурсів облдержадміністрації проводить роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання, які використовують водні об’єкти, щодо оформлення договірних відносин, приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди земель водного фонду, гідротехнічних споруд, іншого нерухомого майна, розташованого на орендованих земельних ділянках водного фонду, сплати орендної плати та наслідків недотримання чинного законодавства при здійсненні такої діяльності.

Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась хмарною погодою з проясненнями, короткочасними дощами, грозами, подекуди градом. Вночі і вранці місцями був туман. Відбувались коливання температури повітря вдень від 21 до 29 градусів тепла, вночі від 10 до 19 градусів тепла. Вітер змінних напрямків 5-10 м/с.

На виконання статті 18 Закону України “Про охорону праці” посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично один раз на три роки, повинні проходити навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці.

Сьогодні 40 фахівців Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області успішно склали іспит з охорони праці.

Після проходження дощових паводків в червні місяці 2020 року фахівцями РОВР у Тернопільській області проводяться обстеження стану ділянок малих та середніх річок області.

Так, на звернення жителів села Мала Лука Гусятинського району, 23 липня представники РОВР у Тернопільській області, у складі робочої групи, провели обстеження ділянки річки Збруч по вулиці Надзбручанська.

В кінці червня 2020 року під час зливних дощів та сильних поривів вітру були повалені дерева на березі річки, що призвело до виходу води з берегів. Вналідок цього були підтоплені городи мешканців села Мала Лука, які знаходиться в прибережній захисній смузі річки.
На час обстеження місцевими жителями частково розібрано загату з дерев, вода впала до нормального рівня.

42 водні об`єкти вдалося обстежити цього тижня.
Зокрема, обстежили ставки на території: Борсуківської ОТГ та Гриньківської сільської ради Лановецького р-ну, Шумської та Великодедеркальської ОТГ Шумського р-ну, Мельниця-Подільської ОТГ Борщівського р-ну, Староолексинської, Горинської, Великобережецької, Лідихівської, Гаївської, Дунаївської, Попівецької сільських рад Кременецького р-ну, Зубрецької та Жизномирської сільських рад Бучацького р-ну.