24 березня фахівці Регіонального офісу водних ресурсів Тернопільської області взяли участь в онлайн-навчанні, організованому Держводагентством, щодо розроблення водогосподарських балансів. Про порядок розрахунку та визначення складових водогосподарських балансів учасників заходу ознайомив доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології та гідроекології Василь Гребінь.

У рамках ініціатив Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Держвдагенства в.о. начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області Олег Галицький взяв участь у обговоренні важливих питань.

Основною темою дискусії стали перспективи реалізації планів управління річковими басейнами, необхідні законодавчі зміни, впровадження енергоефективних рішень на об’єктах гідротехнічної інфраструктури та інші проблемні питання водного господарства.

Під час зустрічі Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, голова Закарпатської ОДА Мирослав Білецький та водогосподарники з усієї країни обговорили питання сталого управління водними ресурсами, досягнення «доброго» стану вод, модернізації гідротехнічної інфраструктури, зменшення забруднення річок стічними водами та відходами, а також протипаводкові заходи для річкових басейнів Карпатського регіону.

Світлана Гринчук зазначила: «Питання сталого управління водними ресурсами та досягнення «доброго» стану вод є одним із найважливіших напрямків роботи Міністерства. Адже це питання безпеки та здоров’я населення, а також забезпечення українців доступом до чистої води».

Міністр поставила перед водогосподарниками наступні завдання:

• Першочергово – реалізація ПУРБів та Державної програми комплексного водозабезпечення прифронтових регіонів.
• Активізація роботи з міжнародними проектами, залучення інвестицій для модернізації та будівництва водогосподарської інфраструктури.
• Впровадження енергоефективних рішень та проектів.
• Розвиток системи моніторингу якості поверхневих вод. Це дозволяє швидше і якісніше схвалювати управлінські рішення.
• Активне впровадження заходів з дерегуляції та відновлення водних об’єктів.

«Усі ці напрямки враховано в наших планах управління, тому головним завданням водогосподарських організацій є пошук та залучення фінансування для їх реалізації», – наголосила Світлана Гринчук.

Щороку 22 березня людство відзначає Всесвітній день води. Цей день було запроваджено 1993 року Генеральною асамблеєю ООН як нагадування про значущість і незамінність води у забезпеченні життя на нашій планеті.

2025 рік Організація Об’єднаних Націй оголосила Міжнародним роком збереження льодовиків під гаслом «Врятуємо льодовики», а також 21 березня кожного року (від 2025-го) – Всесвітнім днем ​​льодовиків. Таке рішення ухвалене для підвищення поінформованості світової громадськості про критично важливі зв’язки між кріосферою, зміною клімату, кругообігом води, навколишнім середовищем та економікою і суспільством.

Всесвітній день води – це нагода вкотре нагадати людству про важливість збереження та раціонального використання водних багатств світу як запоруки існування всього живого.

На нашій багатоводній планеті, яку через це називають Блакитною, лише 2,5-3% загального обсягу становить прісна вода. Льодовики ж, будучи гігантськими резервуарами прісної води, що містять близько 85% прісної води, убезпечують Землю від перегріву сонячними променями, підтримують життєдіяльності різних видів і екосистем та впливають на наше повсякдення, навіть якщо ми мешкаємо далеко від них.

Льодовик – це стійке тіло щільного льоду на земній поверхні, що утворюється з твердих атмосферних опадів. На значних висотах снігу випадає більше, і він під власною вагою рухається вниз, де, за рахунок більших температур, швидкість танення вища, і має місце відколювання айсбергів.

Левову частку (98,5%) льодовиків становлять материкові льоди Антарктиди та Ґренландії, також вони наявні у високогірних хребтах усіх континентів (окрім Австралії): у Гімалаях, Андах, Кордильєрах, Альпах, на Памірі і Кавказі, деяких високих горах Східної Африки, Мексики тощо, займаючи близько 11% площі суші Землі. Льодовики, зазначають в ООН, мають вирішальне значення для регулювання глобального клімату та забезпечення прісною водою мільярдів людей. Однак через зміну клімату, що стала наслідком промислової революції людства від 1800-х років, ці життєво важливі ресурси постійно скорочуються.

Останніми роками льодовики тануть особливо швидко через загальне потепління. Відтак непередбачуваним стає кругообіг води й інтенсивність охолодження планети зменшується. Вірогідними наслідками можуть бути опріснення океанів і підвищення їхнього рівня та затоплення прибережних територій, загибель солоноводних видів та спустошення екосистем, вірогідність зміни океанічних течій, що може спричинити втрату ресурсів, релокацію бізнесу та міграцію жителів з підтоплених територій.

Людство не здатне вплинути на природні кліматичні коливання. Однак убезпечити довкілля – завдання цілком посильне.

Заради сьогодення і майбутнього планети ми повинні працювати разом для порятунку льодовиків, зменшення викидів парникових газів і більш раціонального та ощадного використання водних ресурсів задля їхнього збереження.

Дільниці Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області активно долучились до відзначення Всесвітнього дня води, провівши низку тематичних заходів

В рамках щорічних заходів, організованих Регіональним офісом водних ресурсів Тернопільської області, відновлення замуленого джерела в селі Переволока Бучацької ТГ Чортківського району є важливою ініціативою, яку реалізують працівники Бучацької дільниці цього офісу. Метою заходу є збереження водних ресурсів та покращення екологічного стану місцевих природних об’єктів.

У ході робіт очищено джерела від мулу та інших осадів. Це дозволило відновити природний потік води та покращити її якість, що є важливим для забезпечення місцевого населення чистою водою.

Щорічно 14 березня відзначається Міжнародний день боротьби проти гребель, або Міжнародний день річок, який був заснований у 1997 році американською організацією «Міжнародна мережа річок». Цей день має на меті привернути увагу до екологічних наслідків будівництва гребель і важливості збереження річок у їх природному стані.

Річки є джерелом води для пиття, сільського господарства, а також середовищем для багатьох видів флори і фауни.

Внаслідок будівництва на річках утворюється ряд застійних озер зі слабким водообміном та поганою самоочисною здатністю, які стають вловлювачами промислових забруднень. Мешканці річок – планктон і риба також дуже потерпають від будівництва. Риба не може проходити крізь греблі до місць своїх звичних нерестовищ, тому, що через утворені заглиблення вони стають непридатними для нересту. Через це багато риби й планктону гине. У водосховищах, забруднених стоками, добривами, що змиваються з полів, улітку досить часто спостерігається явище «цвітіння води», тобто масовий розвиток фітопланктону, що спричинює зміну кольору води й погіршує її кисневу забезпеченість. Це також призводить до масової загибелі риби та інших мешканців водойм.

Необхідно звернути увагу на проблему гребель в Україні і почати дії, щоб забезпечити річкам та довкіллю захист від можливого знищення!

З метою покращення координації дій та оперативного реагування на надзвичайні ситуації, пов’язані з водним фактором, начальник Лановецької дільниці, Юрій Батьковець, провів робочу зустріч із головним фахівцем Відділу цивільного захисту (ВЦЗ) Кременецького районного управління Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (ДСНС) у Тернопільській області, Павлом Горбанем.

Особливу увагу було приділено проведенню аналізу та узагальненню інформації про гідрометеорологічну обстановку на водних об’єктах Кременецького району.

Юрій Батьковець підкреслив важливість готовності до негайного реагування на загрози водного характеру, адже від правильно організованого оповіщення залежить життя та здоров’я мешканців. Водночас Павло Горбань акцентував увагу на актуальності проведення регулярних навчань для перевірки готовності служб до таких надзвичайних ситуацій, а також на важливості чіткої координації між різними структурами у разі загрози.

Зважаючи на нещодавні виступи у ЗМІ екоактивіста та голови ГО «Екоальянс» Олександра Філя, які привертають увагу до важливих питань, ситуація з водними ресурсами в Тернопільській області потребує подальшого моніторингу та вирішення водогосподарських проблем.

Олександр Філь констатує, що рівень опадів зменшився порівняно з попередніми роками, а річки та ставки поступово пересихають через замулення та відсутність належного догляду. Ці проблеми не оминають і сільську місцевість, де мешканці стикаються з нестачею питної води, погіршенням її якості та зниженням рівня ґрунтових вод.

Такі тенденції відображаються в офіційних даних щодо водних ресурсів області. Згідно з актуальними даними, на Тернопільщині налічується 1401 річка загальною довжиною 6066 км, 19 водосховищ площею 2922 га та 1272 ставки і водойми загальною площею 6356 га. Однак, незважаючи на таку кількість водних об’єктів, через зміну клімату та зменшення опадів, регіон переживає ознаки маловоддя. В багатьох населених пунктах спостерігається зниження рівнів води в свердловинах і колодязях, а зношені водопровідні мережі ведуть до значних втрат води.

Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області вживає заходи для стабілізації ситуації. Одним з важливих кроків є розробка оптимальних режимів роботи водосховищ та водогосподарських систем, що забезпечує збалансоване використання водних ресурсів з урахуванням екологічних вимог. Також після виготовлення проектно-кошторисної документації, важливим є будівництво водозаборів для вододефіцитних населених пунктів.

З метою зменшення наслідків маловоддя, Офіс рекомендує орендарям водних об’єктів дотримуватись режимів експлуатації, а органам місцевого самоврядування — забезпечити централізоване водопостачання в селах, відновлюючи джерела річок та інвентаризуючи артсвердловини. Крім того, житлово-комунальному господарству слід провести ремонти водогонів і зменшеними втрати води.

Водночас, Офіс і надалі продовжує здійснювати моніторинг якості поверхневих вод за хімічними показниками в місцях антропогенного навантаження та інформує органи влади щодо можливого погіршення ситуації.

Упродовж 2024 року відібрано 228 проб води водних об’єктів області для лабораторних досліджень, що дозволяє своєчасно виявляти будь-які зміни у складі води та попереджати про них громадськість і відповідальні структури.