Monthly Archives: Березень 2025

Т.в.о. Голови Держводагентства, доктор технічних наук Ігор Гопчак взяв участь у роботі XIII Міжнародної науково-практичній конференції «Вода для майбутнього: управління, збереження, інновації», організованій Інститутом водних проблем і меліорації НААН.

У роботі конференції взяли участь: директор Інституту водних проблем і меліорації НААН Михайло Яцюк, Віцепрезидент Національної академії аграрних наук України Анатолій Зарішняк, Заступник Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації Сергій Власенко, Голова Державного агентства України з розвитку меліорації, рибного господарства та продовольчих програм Владислав Невеселий, провідні вітчизняні та зарубіжні вчені та науковці, фахівці водогосподарської галузі, представники громадських організацій, ОМС, ЗМІ.

Захід організовано з метою привернути увагу суспільства до проблем водних об’єктів в умовах війни і змін клімату, пошуку шляхів подолання дефіциту водних ресурсів, а також до необхідності збереження, відновлення та раціонального використання водних ресурсів.

Ігор Гопчак зазначив, що цьогорічна тематика конференції – «Вода для майбутнього: управління, збереження, інновації», повністю відповідає напрямкам роботи Держводагентства. А мета і тематичні напрями роботи конференції відображають актуальні питання сьогодення, пов’язані з водними ресурсами: це і стан водних об’єктів в умовах воєнної агресії, і нестача питної води, і необхідність збереження, відновлення та раціонального використання водних ресурсів, і адаптація водних ресурсів до зміни клімату та інші важливі питання.

Він зауважив, що проблема збереження водних ресурсів в умовах змін клімату і військових конфліктів для людства стала настільки кричущою, що ООН звернуло увагу на кріосферу і необхідність збереження льодовиків, що містять 85% прісної води планети.

Хоча в Україні відсутні льодовики, і ми не можемо безпосередньо спостерігати за змінами їхнього стану, але ми вже сьогодні з вами спостерігаємо зміну клімату, яка має безпосередній вплив на водні ресурси. Насамперед – це зменшення запасів вологи в ґрунті, перерозподіл опадів у часі і просторі, скорочення зон надлишкової зволоженості.

Конференція є платформою для обміну не тільки досвідом наукових установ, а покращення діалогу між всіма заінтересованим сторонами (органи влади, наукові установи, громадські організації, водокористувачі), наголосив Ігор Гопчак, – це гарний привід не тільки обмінятися досвідом, новими напрацюваннями, досягненнями, відкриттями, а і ознайомитися із сучасними тенденціями та практикою у вирішенні проблем в галузі управління водними ресурсами. Необхідно використовувати науково обґрунтовані підходи для більш ощадного водокористування, наприклад, віддавати перевагу вирощуванню посухостійких культур.

«На завершення хочу запевнити, що Держводагентство продовжує працювати  у посиленому режимі для забезпечення водної безпеки України. Ми віримо, що зрештою України вистоїть і подолає всі виклики, які стоять перед нею. А ми вистоїмо на своєму фронті, щодо забезпечення населення та галузей економіки водними ресурсами належної якості і в достатній кількості», – наголосив Ігор Гопчак.

24 березня фахівці Регіонального офісу водних ресурсів Тернопільської області взяли участь в онлайн-навчанні, організованому Держводагентством, щодо розроблення водогосподарських балансів. Про порядок розрахунку та визначення складових водогосподарських балансів учасників заходу ознайомив доктор географічних наук, професор, завідувач кафедри гідрології та гідроекології Василь Гребінь.

У рамках ініціатив Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України і Держвдагенства в.о. начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області Олег Галицький взяв участь у обговоренні важливих питань.

Основною темою дискусії стали перспективи реалізації планів управління річковими басейнами, необхідні законодавчі зміни, впровадження енергоефективних рішень на об’єктах гідротехнічної інфраструктури та інші проблемні питання водного господарства.

Під час зустрічі Міністр захисту довкілля та природних ресурсів України Світлана Гринчук, голова Закарпатської ОДА Мирослав Білецький та водогосподарники з усієї країни обговорили питання сталого управління водними ресурсами, досягнення «доброго» стану вод, модернізації гідротехнічної інфраструктури, зменшення забруднення річок стічними водами та відходами, а також протипаводкові заходи для річкових басейнів Карпатського регіону.

Світлана Гринчук зазначила: «Питання сталого управління водними ресурсами та досягнення «доброго» стану вод є одним із найважливіших напрямків роботи Міністерства. Адже це питання безпеки та здоров’я населення, а також забезпечення українців доступом до чистої води».

Міністр поставила перед водогосподарниками наступні завдання:

• Першочергово – реалізація ПУРБів та Державної програми комплексного водозабезпечення прифронтових регіонів.
• Активізація роботи з міжнародними проектами, залучення інвестицій для модернізації та будівництва водогосподарської інфраструктури.
• Впровадження енергоефективних рішень та проектів.
• Розвиток системи моніторингу якості поверхневих вод. Це дозволяє швидше і якісніше схвалювати управлінські рішення.
• Активне впровадження заходів з дерегуляції та відновлення водних об’єктів.

«Усі ці напрямки враховано в наших планах управління, тому головним завданням водогосподарських організацій є пошук та залучення фінансування для їх реалізації», – наголосила Світлана Гринчук.

Щороку 22 березня людство відзначає Всесвітній день води. Цей день було запроваджено 1993 року Генеральною асамблеєю ООН як нагадування про значущість і незамінність води у забезпеченні життя на нашій планеті.

2025 рік Організація Об’єднаних Націй оголосила Міжнародним роком збереження льодовиків під гаслом «Врятуємо льодовики», а також 21 березня кожного року (від 2025-го) – Всесвітнім днем ​​льодовиків. Таке рішення ухвалене для підвищення поінформованості світової громадськості про критично важливі зв’язки між кріосферою, зміною клімату, кругообігом води, навколишнім середовищем та економікою і суспільством.

Всесвітній день води – це нагода вкотре нагадати людству про важливість збереження та раціонального використання водних багатств світу як запоруки існування всього живого.

На нашій багатоводній планеті, яку через це називають Блакитною, лише 2,5-3% загального обсягу становить прісна вода. Льодовики ж, будучи гігантськими резервуарами прісної води, що містять близько 85% прісної води, убезпечують Землю від перегріву сонячними променями, підтримують життєдіяльності різних видів і екосистем та впливають на наше повсякдення, навіть якщо ми мешкаємо далеко від них.

Льодовик – це стійке тіло щільного льоду на земній поверхні, що утворюється з твердих атмосферних опадів. На значних висотах снігу випадає більше, і він під власною вагою рухається вниз, де, за рахунок більших температур, швидкість танення вища, і має місце відколювання айсбергів.

Левову частку (98,5%) льодовиків становлять материкові льоди Антарктиди та Ґренландії, також вони наявні у високогірних хребтах усіх континентів (окрім Австралії): у Гімалаях, Андах, Кордильєрах, Альпах, на Памірі і Кавказі, деяких високих горах Східної Африки, Мексики тощо, займаючи близько 11% площі суші Землі. Льодовики, зазначають в ООН, мають вирішальне значення для регулювання глобального клімату та забезпечення прісною водою мільярдів людей. Однак через зміну клімату, що стала наслідком промислової революції людства від 1800-х років, ці життєво важливі ресурси постійно скорочуються.

Останніми роками льодовики тануть особливо швидко через загальне потепління. Відтак непередбачуваним стає кругообіг води й інтенсивність охолодження планети зменшується. Вірогідними наслідками можуть бути опріснення океанів і підвищення їхнього рівня та затоплення прибережних територій, загибель солоноводних видів та спустошення екосистем, вірогідність зміни океанічних течій, що може спричинити втрату ресурсів, релокацію бізнесу та міграцію жителів з підтоплених територій.

Людство не здатне вплинути на природні кліматичні коливання. Однак убезпечити довкілля – завдання цілком посильне.

Заради сьогодення і майбутнього планети ми повинні працювати разом для порятунку льодовиків, зменшення викидів парникових газів і більш раціонального та ощадного використання водних ресурсів задля їхнього збереження.

Дільниці Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області активно долучились до відзначення Всесвітнього дня води, провівши низку тематичних заходів

В рамках щорічних заходів, організованих Регіональним офісом водних ресурсів Тернопільської області, відновлення замуленого джерела в селі Переволока Бучацької ТГ Чортківського району є важливою ініціативою, яку реалізують працівники Бучацької дільниці цього офісу. Метою заходу є збереження водних ресурсів та покращення екологічного стану місцевих природних об’єктів.

У ході робіт очищено джерела від мулу та інших осадів. Це дозволило відновити природний потік води та покращити її якість, що є важливим для забезпечення місцевого населення чистою водою.

Щорічно 14 березня відзначається Міжнародний день боротьби проти гребель, або Міжнародний день річок, який був заснований у 1997 році американською організацією «Міжнародна мережа річок». Цей день має на меті привернути увагу до екологічних наслідків будівництва гребель і важливості збереження річок у їх природному стані.

Річки є джерелом води для пиття, сільського господарства, а також середовищем для багатьох видів флори і фауни.

Внаслідок будівництва на річках утворюється ряд застійних озер зі слабким водообміном та поганою самоочисною здатністю, які стають вловлювачами промислових забруднень. Мешканці річок – планктон і риба також дуже потерпають від будівництва. Риба не може проходити крізь греблі до місць своїх звичних нерестовищ, тому, що через утворені заглиблення вони стають непридатними для нересту. Через це багато риби й планктону гине. У водосховищах, забруднених стоками, добривами, що змиваються з полів, улітку досить часто спостерігається явище «цвітіння води», тобто масовий розвиток фітопланктону, що спричинює зміну кольору води й погіршує її кисневу забезпеченість. Це також призводить до масової загибелі риби та інших мешканців водойм.

Необхідно звернути увагу на проблему гребель в Україні і почати дії, щоб забезпечити річкам та довкіллю захист від можливого знищення!