В наш час стреси атакують з самих несподіваних сторін, зокрема ми часто зустрічаємося з ними під час вирішення робочих моментів та проблем. В управлінській діяльності кількість стресів вражає, а за своїм змістом вони специфічні. Саме тому колектив РОВР у Тернопільській області взяв участь у онлайн-тренінгу «Стресостійкість для управлінців», який відбувся 15 лютого. Його було організовано Центром підвищення кваліфікації працівників водного господарства.
Двогодинний онлайн-тренінг мав велику кількість контактних елементів програми та практичних порад.
Завдяки такому формату заходу працівники РОВР у Тернопільській області отримали практичні знання і навички в мистецтві завжди залишався зібраним, бути опорою та прикладом для колективу.
День єднання проголошено для зміцнення українського суспільства в умовах інформаційно-пропагандистського, морально-психологічного тиску.
З метою консолідації українського суспільства на тлі загострення геополітичної ситуації було проінформовано працівників про те, що Держводагентство працює в робочому режимі з дотриманням усіх карантинних обмежень та відповідно до покладених на нього функцій забезпечує реалізацію державної політики у сфері водного господарства. А також наголошено на тому, що єдність та спокій – це також елементи оборони.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно хмарною погодою з проясненнями, без істотних опадів, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 0 о до 10 о тепла, вночі від 7 о морозу до 6 о тепла. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
гідрологічний пост Галич:
відбувся підйом рівнів води на 34 см,
середня кількість опадів 0,1 мм;
гідрологічний пост Нижнів:
відбувся підйом рівнів води на 16 см,
середня кількість опадів 0,4 мм;
гідрологічний пост Заліщики:
відбувся підйом рівнів води на 30 см,
середня кількість опадів 0,1 мм.
За звітний період на р.Іква:
в/п Млинівці
відбувся підйом рівнів води на 1 см,
без опадів.
За звітний період на р.Горинь:
в/п Ямпіль
відбувся підйом рівнів води на 6 см,
середня кількість опадів за тиждень 0,5 мм.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р.Дністер та р.Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Режими наповнення водосховищ комплексного призначення не перевищували проектних відміток НПР із забезпеченням екологічних витрат:
Тернопільське водосховище:
– НПР -303,75 м,
– екологічні витрати – 1,50 м3/с;
Горішньо-Івачівське водосховище:
– НПР -308,50 м,
– екологічні витрати – 0,64 м3/с;
Касперівське водосховище:
– НПР -164,00 м,
– екологічні витрати – 10,00 м3/с.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Чортківського району не працювала.
Для Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області одним із основних завдань є здійснення у межах повноважень, передбачених чинним законодавством, разом з іншими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування заходів щодо запобігання надзвичайним ситуаціям, зменшення руйнівних наслідків повеней, забезпечення безаварійного пропуску паводкових вод та льодоходу.
Слід зазначити, що повінь – це фаза водного режиму річки, яка повторюється щороку в один і той самий сезон року і характеризується найбільшою водністю, високим і тривалим підйомом рівнів води. Повені, які виникають внаслідок поєднання паводкових вод з льодоходом, часто супроводжуються заторами (нагромадження льоду в руслі ріки) або зажерами (скупчення внутрішньоводного льоду, який утворює льодяну пробку), що зумовлюють додатковий підйом води і затоплення нових територій. Проте, незважаючи на те, що цей процес зазвичай супроводжується розлиттям річок з виходом води на заплаву, в умовах антропогенного навантаження на водні об’єкти, включаючи наявність штучних водних об’єктів та сучасну забудову, пропуск повені вимагає вжиття відповідних заходів для запобігання шкідливій дії води.
На території області на обліку перебуває 1401 річка загальною довжиною 6066 км, 19 водосховищ загальною площею водного плеса 2921 га, 1200 ставків та технологічних водойм загальною площею водного плеса 6333 га, функціонує 16 малих гідроелектростанцій. Водні об’єкти у період льодоходу, повені та паводків є потенційно-небезпечними. З метою зменшення ризиків виникнення надзвичайних ситуацій на водоймах – водосховища та ставки надаються в оренду юридичним та фізичним особам. Станом на 01.02.2022р. в оренді знаходиться 433 водних об’єкти.
Однією з основних причин загорози виникнення надзвичайних ситуацій на території області, пов`язаних з водним фактором, продовжує залишатися аварійний стан значної кількості гідротехнічних споруд, особливо безгосподарних, та несправність регулюючих механізмів на водоскидних спорудах, через що пониження рівня води у цих водоймах в екстреному порядку не може бути забезпечено.
На виконання наказу Держводагентства України від 04 січня 2022 року № 1 «Про пропуск льодоходу, повені і паводків у 2022 році» та з метою своєчасного вжиття заходів щодо захисту населених пунктів, господарських об’єктів, сільськогосподарських угідь від шкідливої дії вод під час пропуску льодоходу в Регіональному офісі водних ресурсів у Тернопільській області затверджений склад аналітично-диспетчерського центру та відповідальних за підготовку до пропуску льодоходу, повені та паводків. Здійснюється постійний моніторинг гідрологічної обстановки в басейнах основних річок, особливо в районах, де існує загроза підтоплення населених пунктів.
Відповідно до Положення про функціональну підсистему єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру налагоджена схема взаємодії з відповідними територіальними органами міністерств, інших органів виконавчої влади, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування щодо загрози виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором.
Розроблений Порядок взаємодії Регіонального офісу з Департаментом з питань оборонної роботи, цивільного захисту населення та взаємодії з правоохоронними органами Тернопільської облдержадміністрації і Головного управління ДСНС України у Тернопільській області щодо надання інформації про загрозу або виникнення надзвичайної ситуації пов’язаної з водним фактором. Забезпечується своєчасне інформування та оповіщення населення про погіршення гідрометеорологічної обстановки під час пропуску льодоходу, повені.
Відповідно до доручення голови обласної державної адміністрації від 17 січня 2022 року №3/01.02-03 «Щодо стану готовності до виконання завдань під час пропуску льодоходу, повені і паводків у 2022 році» створено комісію з визначення стану готовності органів управління і сил цивільного захисту області до дій під час можливого пропуску льодоходу, повені і дощових паводків у 2022 році та технічного стану гідроспоруд області. Комісією проводиться обстеження водних об’єктів області та надається методична допомога органам місцевого самоврядування.
В Регіональному офісі та на його дільницях створено оперативні бригади та підготовлено до роботи 26 одиниць техніки, в тому числі: бульдозера, екскаватори, легкові автомобілі для перевезення людей, вантажні автомобілі, автокрани та тралер для перевезення інженерної техніки.
Крім того, для проведення попереджувальних та відновлювальних робіт з ліквідації можливих наслідків надзвичайних ситуацій на водних об’єктах створено аварійний запас паливно-мастильних та будівельних матеріалів. Матеріальний резерв розміщено на території Бучацької дільниці.
Відповідно,
Для забезпечення безаварійного пропуску льодоходу, повеней та паводків впродовж 2022 року та мінімізації наслідків після виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором, пропонуємо:
Місцевим органам виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування та іншими спеціалізованими (компетентними) органами:
– забезпечити організацію подальшого виконання та контроль за виконанням Плану дій органів управління цивільного захисту області, місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків у 2022 році і відповідних рішень комісії щодо виконання заходів з підготовки до пропуску льодоходу, повені та паводків;
– організувати, із залученням місцевого населення, виконання заходів з очищення зливових каналізаційних та дренажних систем в населених пунктах, водовідвідних та меліоративних каналів, русел малих річок, водопропускних споруд під автомобільними мостами та дорогами для забезпечення водовідведення;
– вжити заходів щодо взяття на облік, а в подальшому прийняття на баланс безгосподарних гідротехнічних споруд;
– особливу увагу звернути на стан водойм, які використовуються в протипожежних цілях. Такі потребують першочергового ремонту.
Орендарям водних об’єктів після спрацювання (скиду) води згідно розроблених режимів, провести поточний ремонт гідротехнічних споруд на орендованих ставках та відновити регулюючі механізми на водоскидних спорудах.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно хмарною погодою з проясненнями, дощем, мокрим снігом, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 6° морозу до 5° тепла, вночі від 8° морозу до 5° тепла. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
гідрологічний пост Галич:
відбувся спад рівнів води на 13 см,
середня кількість опадів 0,4 мм;
гідрологічний пост Нижнів:
відбувся підйом рівнів води на 10 см,
середня кількість опадів 1,0 мм;
гідрологічний пост Заліщики:
не відбулося зміни рівнів води,
середня кількість опадів 0,5 мм.
За звітний період на р.Іква:
в/п Млинівці
відбувся підйом рівнів води на 1 см,
без опадів.
За звітний період на р.Горинь:
в/п Ямпіль
відбувся спад рівнів води на 1 см,
середня кількість опадів за тиждень 1,0 мм.
З настанням відлиги всі ріки очистилися від льодових явищ.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р.Дністер та р.Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Режими наповнення водосховищ комплексного призначення не перевищували проектних відміток НПР із забезпеченням екологічних витрат:
Тернопільське водосховище:
– НПР -303,75 м,
– екологічні витрати – 1,50 м3/с;
Горішньо-Івачівське водосховище:
– НПР -308,50 м,
– екологічні витрати – 0,64 м3/с;
Касперівське водосховище:
– НПР -164,00 м,
– екологічні витрати – 10,00 м3/с.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Чортківського району не працювала.
Лютий – час підготовки до пропуску весняного водопілля. Саме це питання повинно об’єднати керівників місцевих органів влади, органів місцевого самоврядування та відповідних служб цивільного захисту області по недопущенню виникнення надзвичайних ситуацій під час проходження льодоходу та паводкових вод на річках області.
Так, за уточненими прогнозами Тернопільського обласного центру з гідрометеорології, після значних опадів у вигляді снігу, дощу та мокрого снігу з підвищенням температури повітря, посилиться інтенсивність сніготанення, що призведе до збільшення водності малих та середніх річок Тернопільської області. Відповідно буде відбуватись вихід води на заплаву та затоплення низинних ділянок населених пунктів.
Найскладніша паводкова обстановка може виникнути в населених пунктах де є забудова на прибережних захисних смугах (заплавах), вздовж річок, навколо водойми. Також керівникам територіальних громад потрібно звернути увагу на малі потічки та річечки, русла яких поросли рослинністю та захаращені сухим гіллям та стовбурами дерев. При проходженні талих вод в таких місцях будуть відбуватися затори, вихід води на заплаву і відповідно підтоплення с/г угідь, присадибних ділянок, господарських та житлових будівель.
Якщо коротко, то кожна громада повинна:
оцінити ризики та загрози, зробити відповідні карти затоплень (підтоплень) в межах своєї території;
розробити механізми оповіщення населення і навчити його, як діяти у випадку паводків;
вжити заходи для мінімізації негативного впливу паводків;
не проводити нове будівництво на територіях, які мають високі ризики підтоплення;
провести розчистку русел потічків та річок від захаращення поваленими стовбурами дерев, гіллям та рослинністю.
Основний фактор, який призводить до катастрофічних наслідків паводків, повеней – це знищення заплави річок. Спочатку меліорація та днопоглиблення, потім забудова та розрівнювання. Якщо місце, куди вода виходила під час паводків протягом сотні років, знищили – то куди ж їй діватись?!
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно хмарною погодою з проясненнями, невеликим снігом, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 5° морозу до 3° тепла, вночі від 6° морозу до 3° тепла. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с, пориви 15-22 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
гідрологічний пост Галич:
не відбулося зміни рівнів води,
середня кількість опадів 0,4 мм;
гідрологічний пост Нижнів:
відбувся підйом рівнів води на 6 см,
середня кількість опадів 0,2 мм;
гідрологічний пост Заліщики:
відбувся підйом рівнів води на 14 см,
середня кількість опадів 0,9 мм.
За звітний період на р.Горинь:
в/п Ямпіль
відбувся підйом рівнів води на 1 см,
середня кількість опадів за тиждень 2,7 мм.
З настанням відлиги ріка Дністер очистилася від льодових явищ, лише на річці Горинь зберігаються 10 % ширини річки.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р.Дністер та р.Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Режими наповнення водосховищ комплексного призначення не перевищували проектних відміток НПР із забезпеченням екологічних витрат:
Тернопільське водосховище:
– НПР -303,75 м,
– екологічні витрати – 1,50 м3/с;
Горішньо-Івачівське водосховище:
– НПР -308,50 м,
– екологічні витрати – 0,64 м3/с;
Касперівське водосховище:
– НПР -164,00 м,
– екологічні витрати – 10,00 м3/с.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Чортківського району не працювала.
Кожного року 2 лютого країни світу, які мають на своїх територіях водно-болотні угіддя, у тому числі Україна, відзначають Всесвітній день водно-болотних угідь. Відзначення цього Дня приурочено до підписання світовою спільнотою 2 лютого 1971 року у місті Рамсар (Іран) міжнародної угоди – Конвенції з водно-болотних угідь міжнародного значення. Мета її – зберегти водно-болотні угіддя як середовища для водоплавних птахів та збереження і раціонального використання цих угідь шляхом місцевих, регіональних і національних дій та міжнародної співпраці, які будуть складовою збалансованого розвитку світу.
Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних із закликом до дій щодо водно-болотних угідь. Це заклик інвестувати фінансовий, людський та політичний капітал, щоб врятувати водно-болотні угіддя світу від зникнення та відновити ті, які ми втратили.
Охорона, збереження та відновлення природного стану водно-болотних угідь на теренах області має унікальне значення не тільки для біосфери, але й для місцевого населення, яке в умовах зміни клімату та глобального потепління надзвичайно потерпає від нестачі води у джерелах питного водопостачання.
Водно-болотні угіддя це не лише заболочена місцевість, яку люди найчастіше бажають осушити, засадити лісом, добувати торф чи перетворити болота на поля, але і природні водосховища – акумулюючи і зберігаючи дощові та талі води вони запобігають повеням. Протягом посушливих періодів водно-болотні угіддя «віддають воду» і затримують початок посухи.
Адаптовані матеріали українською мовою у електронному вигляді можна знайти за посиланням:
