Фосфор міститься у поверхневих водах у вигляді ортофосфатів, поліфосфатів та органічних сполук.
Основними антропогенними джерелами надходження неорганічних сполук фосфору у поверхневі води є неочищені або частково очищені стічні води, стік із сільськогосподарських угідь, промислові скиди.
Органічні сполуки фосфору надходять у природні води у процесі життєдіяльності гідробіонтів та при мінералізації їхніх решток. Концентрація фосфору зменшується внаслідок споживання, в основному ортофосфатів, водними рослинами.
Ці процеси відбуваються за схемою 1.
Фосфор є одним із ключових елементів, необхідних для росту та розвитку гідробіонтів. Збільшення надходження сполук ортофосфатів може викликати дисбаланс, що призводить до вибухового розвитку одноклітинних водоростей («цвітіння» води), дефіциту кисню, і, як наслідок, загибель риби.
«Цвітіння» води – масове збільшення водної популяції мікроскопічних фотосинтезуючих організмів за рахунок надходження великої кількості поживних речовин, особливо ортофосфатів, в поєднанні з адекватним сонячним світлом і підвищеною температурою.
«Цвітіння» води – це природнє явище, яке проявляється в зміні забарвлення води. Вода з прозорої стає мутнувато-зеленою, а незабаром і зовсім набуває яскравого темно-зеленого кольору.
Це результат масового розмноження мікроскопічних синьо-зелених водоростей, які насправді є бактеріями, поодинокі види розмножуються кожні кілька годин. Синьо-зелені водорості або ціанобактерії є невід’ємною частиною кожної водойми.
Вони становлять 60% всіх мікроорганізмів. Ціанобактерії мають одночасно властивості бактерій і рослин (водоростей), оскільки здатні до фотосинтезу. Синьо-зелені водорості поширені в стоячій воді і річках, що повільно течуть.
Самі по собі ціанобактерії не є патогенними, але токсини, які вони виділяють, досить небезпечні.
Шкідливим є надмірне цвітіння. Водорості піднімаються на поверхню водойми, утворюючи щільний шар 10-15 см завтовшки. Згодом ця маса починає відмирати та розкладатись з утворенням токсичних речовин. З’являється неприємний запах, знижується вміст кисню, активізуються анаеробні процеси. Нестача кисню гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.
Літні задухи риби збігаються з так званим «цвітінням» водойм. Інколи це явище стає масовим. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі. Задухам сприяє погода, коли водяні шари вертикально не перемішуються, а кисень зосереджений у природних шарах, витрачається на окислення органічних речовин.
Глобальним рішенням є зменшення викидів біогенних речовин, в першу чергу фосфатів, механічна очистка, збільшення водообміну водойми, аерація.
З метою систематичного контролю температури, рН (водней показник), питомої електропровідності, вмісту розчиненого кисню в поверхневих водах Тернопільського водосховища, фахівцями лабораторії моніторингу вод та ґрунтів РОВР у Тернопільській області щомісяця відповідно до «Програми держаного моніторингу вод» проводиться відбір проб для виконання дослідження вмісту забруднюючих речовин.
Сучасні портативні прилади, якими забезпечена лабораторія, оксиметр, рН-метр та кондуктометр дають можливість на місці виконувати вимірювання.
З результатами вимірювань показників якісного стану поверхневих вод можна ознайомитись на інтернет ресурсі http://monitoring.davr.gov.ua/
«Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України».
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» фахівці лабораторії РОВР у Тернопільській області протягом липня 2020 року відібрали 9 проб поверхневих вод для проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин з метою визначення екологічного та хімічного стану масивів поверхневих вод у пунктах спостереження:
– р. Збруч, смт Підволочиськ;
– р. Серет, Серетський гідрологічний заказник, с. Залізці;
– р. Серет, Горішньо-Івачівське водосховище, с. Горішній Івачів;
– р. Серет, Тернопільське водосховище, м. Тернопіль;
– р. Нічлава, Борщівське водосховище, м. Борщів;
– р. Серет, м. Чортків;
– р. Стрипа, м. Бучач;
– р. Золота Липа, м. Бережани;
– р. Коропець, м. Підгайці.
Відібрані проби передані до лабораторії моніторингу вод та грунтів Дністровського БУВР, де за допомогою сучасного високоточного обладнання будуть досліджені на вміст пріоритетних забруднюючих речовин відповідно до Переліку, затвердженого Наказом Міністерства екології та природних ресурсів України № 45 від 06.02.2017 та специфічних не синтетичних забруднюючих речовин (арсен, купрум, цинк, хром).
Результати вимірювань показників якісного стану поверхневих вод можна буде переглянути на «Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України»
Днями, заступник начальника РОВР у Тернопільській області Олег Озеранець взяв участь в онлайн-засіданні басейнової ради річки Прип’ять, яке проходило на базі Басейнового управління водних ресурсів річки Прип’ять.
У ході засідання розглянуто питання:
– стан водних ресурсів, система моніторингу та бар’єрної функції зони відчуження;
– вплив комунальних підприємств, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення на якісний стан водних ресурсів суббасейну річки Прип`ять;
– стан водорегулюючих гідротехнічних споруд річки Прип’ять, їх вплив на водність регіону.
Також членам басейнової ради було представлено доповідь та презентацію щодо проведення робіт з розробки Плану управління суббасейну річки Прип’ять.
Розглянувши нагальні проблеми басейну, учасники засідання обговорили шляхи їх подолання для досягнення доброго стану вод.
З метою ефективного використання земель водного фонду та водних об’єктів, додаткових надходжень від орендної плати до бюджетів різних рівнів та на виконання доручення голови облдержадміністрації Регіональний офіс водних ресурсів в області спільно з управлінням екології та природних ресурсів облдержадміністрації проводить роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання, які використовують водні об’єкти, щодо оформлення договірних відносин, приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди земель водного фонду, гідротехнічних споруд, іншого нерухомого майна, розташованого на орендованих земельних ділянках водного фонду, сплати орендної плати та наслідків недотримання чинного законодавства при здійсненні такої діяльності.
Сьогодні така робота була проведена з орендарями водних об’єктів у Борщівському районі, а вчора, 28 липня, у Зборівському.
В подальшому це дасть змогу покращити стан використання, збереження та охорони водних ресурсів області.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась хмарною погодою з проясненнями, короткочасними дощами, грозами, подекуди градом. Вночі і вранці місцями був туман. Відбувались коливання температури повітря вдень від 21 до 29 градусів тепла, вночі від 10 до 19 градусів тепла. Вітер змінних напрямків 5-10 м/с.
За звітний період у басейні річки Дністер:
на гідрологічному посту Галич:
відбувся підйом рівнів води на 47 см;
випала середня кількість опадів 3,5 мм.
на гідрологічному посту Нижнів:
відбувся підйом рівнів води на 15 см;
випала середня кількість опадів за тиждень 8,1 мм.
на гідрологічному посту Заліщики:
відбувся спад рівнів води на 36 см;
випала середня кількість опадів 0,8 мм.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Монастириського району в неробочому стані.
Ступені протипаводкового захисту не введені.
Режими роботи ГЕС на водосховищах проектні.
Фахівцями Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області проводиться постійний моніторинг гідрологічної ситуації на водних об`єктах.
На виконання статті 18 Закону України “Про охорону праці” посадові особи, діяльність яких пов’язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично один раз на три роки, повинні проходити навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці.
Сьогодні 40 фахівців Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області успішно склали іспит з охорони праці.
Екзамен приймали спеціалісти Держводагентства та Центру підвищення кваліфікації працівників водного господарства дистанційно в режимі онлайн.
Матеріали курсу, які були підготовлені Центром підвищення кваліфікації працівників водного господарства, слухачі опрацьовували на інтерактивній платформі Google Сlassroom.
За результатами проведеного навчання і перевірки знань з питань охорони праці фахівці отримають відповідні посвідчення.
Після проходження дощових паводків в червні місяці 2020 року фахівцями РОВР у Тернопільській області проводяться обстеження стану ділянок малих та середніх річок області.
Так, на звернення жителів села Мала Лука Гусятинського району, 23 липня представники РОВР у Тернопільській області, у складі робочої групи, провели обстеження ділянки річки Збруч по вулиці Надзбручанська.
В кінці червня 2020 року під час зливних дощів та сильних поривів вітру були повалені дерева на березі річки, що призвело до виходу води з берегів. Вналідок цього були підтоплені городи мешканців села Мала Лука, які знаходиться в прибережній захисній смузі річки.
На час обстеження місцевими жителями частково розібрано загату з дерев, вода впала до нормального рівня.
За результатами обстеження робочою групою рекомендовано на даній ділянці річки Збруч завершити роботи по розчистці русла від повалених дерев і кущів та нанесеного водою сміття.
42 водні об`єкти вдалося обстежити цього тижня.
Зокрема, обстежили ставки на території: Борсуківської ОТГ та Гриньківської сільської ради Лановецького р-ну, Шумської та Великодедеркальської ОТГ Шумського р-ну, Мельниця-Подільської ОТГ Борщівського р-ну, Староолексинської, Горинської, Великобережецької, Лідихівської, Гаївської, Дунаївської, Попівецької сільських рад Кременецького р-ну, Зубрецької та Жизномирської сільських рад Бучацького р-ну.
За результатами обстежень визначено найбільш проблемні ділянки на території громад для подальшого розроблення необхідних рекомендацій для водоохоронних заходів. Результати обстеження будуть висвітлені на інтерактивній карті.
З метою підтримання у справному технічному стані та збільшення пропускної здатності меліоративних каналів виконували ремонтно-доглядові роботи на міжгосподарських осушувальних системах “Горинь” Лановецького району, “Серет” Заліщицького району, “Стрипа” Бучацького району, “Стрипа” Козівського району та “Джуринка” Заліщицького району, а це:
обкошення каналів від трав`яної рослинності на площі – 27,3 га;
поточний ремонт 2 гідротехнічних споруд.
Продовжували виконувати роботи на об’єкті “Капітальний ремонт-очищення озерця довкола Козацького острова в парку “Топільче” в м. Тернополі”.
Проводили роботи на об’єкті “Капітальний ремонт по розчистці русла р. Бариш з метою ліквідації підтоплення присадибних ділянок частини с. Порохова Бучацького району Тернопільської області”.
Активно співпрацювали з представниками органів місцевого самоврядування. Наразі опрацьовуються питання щодо взяття меліоративних фондів на баланс об’єднаними територіальними громадами або власниками меліорованих сільськогосподарських земель, на території яких вони розташовані.
Аналітично-диспетчерським центром РОВР у Тернопільській області здійснювався постійний контроль за зміною гідрометеорологічної та водогосподарської обстановки на водних об’єктах області.
З метою прогнозування та розроблення пропозицій щодо оздоровлення водної екосистеми Тернопільського водосховища було досліджено кількісний і якісний вміст забруднюючих речовин водойми.
Дослідження якісного стану водної екосистеми водосховища виконано за такими напрямками: кількісний спектральний аналіз валового вмісту хімічних елементів та рухомих форм біогенних сполук донних відкладів, а також хімічні та фізико-хімічні показники якості поверхневих вод.
Місце відбору проб вибирали відповідно до цілей дослідження і на підставі результатів обстеження місцевості.
Найважливішу роль у функціонуванні водної екосистеми відіграють донні відкладення, які є складовою частиною водної екосистеми і активно впливають на формування хімічного складу води.
Якісний та кількісний склад донних відкладів є відображенням всієї сукупності фізичних, хімічних і біологічних процесів водойми. Донні відклади акумулюють в собі забруднюючі речовини, що надходять із поверхневими водами, промисловими та побутовими стоками, відіграючи роль своєрідних «депо».
На замовлення КП «Об’єднання парків культури і відпочинку м. Тернополя» РОВР у Тернопільській області виконано відбір проб донних відкладів Тернопільського водосховища.
Відбір проб було здійснено 26-30 червня 2020 року спільно із заступником міського голови Тернополя Леонідом Бицюрою та представником громадської організації «Скеля» Андрієм Об`єщиком.
Всього відібрали 10 проб поверхневого шару до 15 см донних відкладів. Проби в охолодженому стані в ізотермічних контейнерах були транспортовані до лабораторії Дністровського БУВР для виконання дослідження.
Мета дослідження – отримання фактичної інформації щодо забруднення водосховища.
23 липня в лабораторії Дністровське БУВР відбулась презентація результатів дослідження Тернопільського водосховища за участю начальника РОВР в Тернопільській області Тарас Капуста, начальниці лабораторії моніторингу вод та грунтів РОВР у Тернопільській області Наталії Фатаєвої та заступника міського голови Тернополя Леоніда Бицюри.
Ще з початку літа Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області заявив про обстеження водних об’єктів області та наразі активно висвітлює результати досліджень.
Попри все, час від часу лунають закиди щодо доцільності обстежень:
Чи є інтерес та потреба суспільства?
Чи готові ми вчасно реагувати на виклики?
Чи готові ми діяти та вживати заходи щодо збереження та відновлення водних ресурсів?
Відповідь проста: стан кожної річки є індикатором стану всієї річкової мережі країни! І лише системна об’єктивна інформація сучасного стану водних об’єктів: географічні, гідрологічні, гідрохімічні показники, відповідні дані з використання та споживання водних ресурсів у басейнах річок – дозволить забезпечити нормативне, організаційне та методичне управління процесом розробки та реалізації комплексу водоохоронних заходів.
Ціла низка складних екологічних проблем, які нині існують при використанні водних ресурсів країни, вимагають негайного вирішення.
Обстеження на даному етапі дало змогу визначити такі основні негативні чинники формування несприятливого екологічного стану в басейнах річок на території області:
– зменшення водності;
– вплив антропогенних факторів, таких як скидання неочищених стічних вод, площинного змиву токсичних сполук;
– господарська діяльність у прибережних захисних смугах, а саме: захаращеність, засміченість русел річок та прибережних захисних смуг, надмірна розораність прибережних захисних смуг, локальні забруднення і розмив берегів, будівництво водопідпірних споруд (без відповідних дозволів і погоджень) тощо.
Також створено недостатньо прибережних захисних смуг уздовж річок і навколо водойм (винесення в натуру на місцевості), майже відсутнє законодавче забезпечення дієвого контролю за господарською діяльністю в зоні прибережних захисних смуг. Окрім цього, у межах населених пунктів часто спостерігається розташування забудов і земельних ділянок впритул до урізу річок або водойм.
Враховуючи важливість та комплексність проблематики, доцільно об’єднувати зусилля органів влади та місцевого населення, вчених і фахівців з метою законодавчого, науково-методичного, організаційного забезпечення управління та охорони водних об’єктів.
Основою вирішення виявлених проблем є розроблення планів управління річковими басейнами, що стане надійним підґрунтям для досягнення/підтримання “доброго” екологічного стану масивів поверхневих та підземних вод, а також “доброго” екологічного потенціалу штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод та відродження річок України!
Детальніше у сюжеті за посиланням 