Спільне молдовсько-українське дослідження показало критичне зниження водності другої за довжиною річки України.
Згідно з оцінкою сучасного стану басейну Дністра, в регіоні спостерігається стійке потепління, темпи якого перевищують глобальні та європейські показники. Кожне десятиліття з 1980-х років було теплішим за попереднє, а в останнє десятиліття, для якого характерна маловодна фаза водності, середня за рік температура повітря перевищила кліматичну норму 1991-2020 рр. на 0,7°С.
Паралельно з потеплінням змінився й режим опадів. Відмічається перерозподіл їхньої кількості протягом року: збільшення у зимовий період та зменшення влітку та восени, особливо в період з липня по вересень. Дефіцит опадів посилюється від верхньої до нижньої течії й сягав у серпні–вересні понад 25-30% у нижній течії. Такі зміни призвели до парадоксальної ситуації – збільшення ризику зимових паводків у верхній течії при одночасному посиленні літньої посухи у середній й особливо нижній частинах басейну річки.
Починаючи з 2011 року й до сьогодні в басейні Дністра спостерігається маловодна фаза стоку. Особливо критичною є ситуація влітку, коли річковий стік знижується від 20% до 40% у порівнянні з попереднім періодом. Весняна повінь стала менш вираженою через скорочення снігового покрову, а літній маловодний період подовжився. Це ускладнює водопостачання сільського господарства та загрожує екосистемам.
За найгіршим сценарієм кліматичних змін SSP5-8.5 (сценарій інтенсивного потепління), до середини століття температура в басейні Дністра може зрости ще на 2,4-2,5°C. Річна кількість опадів знизиться на 10-20%, а в посушливі роки літні опади можуть скоротитися на 35%.
Це призведе до катастрофічного зниження річкового стоку самого Дністра та особливо його приток у середній та нижній течії (на 25-30% в цілому за рік та на 40-50% влітку), що створить серйозний водний дефіцит у регіоні. Про це свідчать результати спільного комплексного дослідження, проведеного молдовських та українських експертів за підтримки Європейської економічної комісії ООН та .
Експерти рекомендують невідкладне впровадження водозберігаючих технологій у сільському господарстві, модернізацію очисних споруд та посилення транскордонного співробітництва між Молдовою та Україною. Також критично важливими є створення системи раннього попередження про посухи й паводки, оптимізація роботи водосховищ та ревіталізація (відновлення) річкових екосистем.
Голова Держводагентства Ігор Гопчак, коментуючи результати дослідження, зазначив, що Дністер забезпечує питною водою, іригацією та гідроенергетикою мільйони жителів України та Молдови, тому погіршення його стану становить серйозну загрозу для безпеки та економічного розвитку обох держав. «У нас є критична проблема – втрати води через зношену інфраструктуру сягають 30%. Це неприпустимо в умовах, коли кожна крапля на вагу золота. Ми активно працюємо над впровадженням водозберігаючих технологій та посиленням транскордонного співробітництва з Молдовою. Природа не знає кордонів, й управління водними ресурсами Дністра має бути спільним», – зазначив очільник Держводагентства.
Дослідження підготували експерти з Національної адміністрації «Apele Moldovei», Державної гідрометеорологічної служби Республіки Молдова, Українського гідрометеорологічного інституту та Київського національного університету імені Тараса Шевченка.
З результатами дослідження можна ознайомитися за посиланнями:
Довідково. Дністер є другою за довжиною річкою України (після Дніпра) та дев’ятою в Європі. Це транскордонна річка, що протікає через Україну та Молдову й впадає в Чорне море.
Річка бере початок у Карпатах на території Львівської області, далі протікає через Івано-Франківську (де приймає численні гірські притоки), Тернопільську, Чернівецьку, Хмельницьку області, потім входить у Вінницьку область, далі протікає територією Молдови, а в нижній течії повертається в Україну через Одеську область, де й впадає у Дністровський лиман Чорного моря.
Варто зазначити, що, згідно з дослідженням, кліматичні зміни особливо впливають на водність Дністра саме в Одеській та Вінницькій областях, де спостерігається аридизація кліматичних умов.
14 жовтня 2025 року Державне агентство водних ресурсів України за підтримки Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України й міжнародних партнерів провело «Форум водної стійкості: від українських реалій до європейських стандартів». Захід відбувся межах XXII Міжнародної спеціалізованої виставки «AQUA UKRAINE – 2025».
Участь у форумі приняв в.о. начальника РОВР у Тернопільській області Олег Галицький та заступник начальника Ігор Степанов.
Форум об’єднав представників законодавчої та виконавчої влади, міжнародних організацій, експертів та громадськість для обговорення стратегічних питань управління водними ресурсами України в контексті євроінтеграції та забезпечення економічної стійкості країни.
Першу панельну дискусію форуму було присвячено ролі води як стратегічного ресурсу для економіки України. В обговоренні взяли участь високопосадовці та міжнародні експерти.
Учасники панелі проаналізували поточний стан водокористування в Україні та виявили головні виклики, зокрема в контексті воєнного стану та змін клімату. Окремо було розглянуто вплив війни на інфраструктуру водопостачання та заходи з її відновлення.
Олег Бондаренко, Голова Комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики та природокористування, акцентував увагу на необхідності формування законодавчих засад для гарантування водної безпеки України та закликав до об’єднання всіх стейкхолдерів для їхньої розробки та втілення.
Ігор Ковальов, перший заступник Голови Державного агентства водних ресурсів України, наголосив, що вода – це найцінніший ресурс людства, і річкові басейни не визнають державних кордонів. Тому спричинений повномасштабною агресією рф екоцид в Україні позначається на всьому регіоні. Аналізуючи поточну водогосподарську ситуацію, акцентував увагу на системній роботі Держводагентства для забезпечення населення та галузей економіки якісною водою в достатній кількості.
Ігор Ковальов підкреслив, що Україна має вагомі досягнення в частині впровадження євроінтеграційних зобов’язань, зокрема щодо затвердження планів управління ризиками затоплення та планів управління для всіх 9 річкових басейнів (ПУРБ) на 2025-2030 роки: «Досягнутий Україною прогрес з імплементації законодавства ЄС у водному секторі є важливим для переговорного процесу щодо членства України в ЄС. А також для впровадження сталого управління водними ресурсами в нашій країні для теперішніх та прийдешніх поколінь!»
Марселла МакЕндрю, представниця Генерального директорату з питань довкілля Європейської Комісії, поділась європейським досвідом стратегії водостійкості, а Метью Гріффітс, представник Директорату з питань довкілля Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР), розповів про побудову сталої водної політики в контексті програми EU4Green Recovery East. Камілла Крістенсен Рай, радник з питань води та довкілля Посольства Королівства Данія в Україні, зосередила увагу присутніх на питаннях стратегічного співробітництва між Україною та Данією у сфері водних ресурсів та навколишнього середовища.
Віталій Жук, заступник начальника управління – начальник відділу охорони та відтворення водних ресурсів та морських екосистем Управління сталого природокористування Міндовкілля, представив пріоритетні напрями міжвідомчої координації у сфері управління водними ресурсами. Наталія Хоцянівська, заступник директора Департаменту – начальник відділу з питань водопостачання та водовідведення Департаменту систем життєзабезпечення Міністерства розвитку громад та територій України, наголосила на значенні водних ресурсів для розвитку регіонів, економічного та енергетичного секторів.
Під час другої панельної дискусії за участі громадських природоохоронних організацій йшлося про посилення ролі громадянського суспільства як ключового партнера у формуванні прозорої, підзвітної та ефективної водної політики України.
Учасники проаналізували поточні механізми громадської участі у водній політиці та визначили роль громадськості в ухваленні рішень щодо управління водними ресурсами.
Олег Мандрик, голова басейнової ради Дністра, та Ігор Брагінець, голова Громадської ради при Держводагентстві, поділилися досвідом роботи басейнових рад та Громадської ради Держводагентства як дорадчих органів в інтегрованому управлінні водними ресурсами. Тетяна Тимочко, голова ГО «Всеукраїнська екологічна ліга», та Ольга Жовтоног, директор ГО «Прімавера», акцентували увагу на необхідності забезпечення реального впливу громадських консультацій на ухвалення управлінських рішень. Представниці екологічних організацій Анна Ялова, еколог міжнародної благодійної організації «Екологія. Право. Людина», Оксана Коноваленко, керівник напряму «Вода» WWF-Україна, та Ірина Черниш, голова ГО «Збережи Дніпро» (SaveDnipro), розповіли про важливу роль екологічних організацій у захисті водних екосистем та поділились успішними кейсами екологічного моніторингу.
Окремим блоком обговорювались питання прозорості та підзвітності у водній політиці. Учасники визначили необхідні кроки для підвищення прозорості ухвалення рішень у водній сфері та механізми громадського контролю за виконанням водного законодавства. Було окреслено максимально дієву модель партнерства між державою, бізнесом та громадянським суспільством у водній сфері.
Форум водної стійкості став важливою платформою для формування спільного бачення щодо стратегічного управління водними ресурсами України. Учасники визначили конкретні кроки, які можна зробити протягом наступного року для покращення управління водними ресурсами та посилення ролі громадськості у формуванні водної політики.
Держводагентство висловлює вдячність усім учасникам, партнерам та організаторам за плідну співпрацю та конструктивний діалог. Результати форуму будуть використані для подальшого вдосконалення водної політики України та наближення до європейських стандартів управління водними ресурсами.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно хмарною погодою з проясненнями, невеликими дощами. Відбувались коливання температури повітря вночі від 7 до 15 тепла, вдень від 5 до 16 тепла. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
гідрологічний пост Галич:
відбувся підйом рівнів води на 4 см,
середня кількість опадів 1,6 мм;
гідрологічний пост Нижнів:
залишилося спад рівнів води на 8см,
середня кількість опадів 1,4 мм;
гідрологічний пост Заліщики:
відбувся спад рівнів води на 3 см,
середня кількість опадів 1,9 мм.
Гідрохімічна (якість води) ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р. Дністер та р. Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховищапрацювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Польдерна насосна станція в с. Устя Зелене Чортківського району не працювала.
Сьогодні в Регіональному офісі водних ресурсів у Тернопільській області відбулася робоча нарада під головуванням виконуючого обов’язки начальника Олега Галицького. У заході взяли участь заступник начальника Ігор Степанов, керівники дільниць, а також фахівці відділу управління інфраструктурою та техногенно-екологічної безпеки.
Під час наради розглянуто питання наявності матеріальних цінностей, що входять до складу матеріального резерву, призначеного для запобігання та ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, пов’язаних із гідрологічними явищами (повені, паводки, підтоплення).
Окрему увагу приділено дотриманню вимог пожежної безпеки та положень Закону України «Про охорону праці» в умовах опалювального сезону.
У ході наради начальники дільниць прозвітували про стан готовності техніки, обладнання та приміщень до роботи в осінньо-зимовий період, а також про завершення ремонтних робіт приміщень.
За результатами наради ухвалено відповідні рішення та визначено першочергові завдання для виконання в найближчий період.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно хмарною погодою, невеликими дощами, вночі та вранці туманом. Відбувались коливання температури повітря вночі від 1 до 11 тепла, вдень від 2 до 13 тепла. Вітер змінних напрямків 2-12 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
гідрологічний пост Галич:
відбувся підйом рівнів води на 11 см,
середня кількість опадів 2,6 мм;
гідрологічний пост Нижнів:
відбувся підйом рівнів води на 13 см,
середня кількість опадів 2,8 мм;
гідрологічний пост Заліщики:
відбувся підйом рівнів води на 16 см,
середня кількість опадів 7,0 мм.
Гідрохімічна (якість води) ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р.Дністер та р.Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Чортківського району не працювала.
Фахівці Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області провели відбір проб ґрунтів поблизу села Велика Лука Тернопільського району.
Дослідження здійснено згідно з методикою, з урахуванням особливостей рельєфу місцевості. Відібрані зразки передано до лабораторії моніторингу вод для проведення агрохімічного аналізу.
Результати допоможуть оцінити якість ґрунтів і надати рекомендації щодо раціонального внесення добрив для отримання кращих урожаїв.
Фахівці Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області продовжують роботи з паспортизації водних об’єктів, розташованих на території Шумської міської ради Кременецького району.
Зокрема, проведено зйомку та геодезичні заміри двох водних об’єктів:
за межами села Биківці — площа 6,5979 га;
за межами села Бірки — площа 8,1016 га.
Окрім цього, роботи з паспортизації охоплюють ще кілька об’єктів у межах області, зокрема:
Кременецький район, Великодедеркальська сільська рада, за межами с. Великі Загайці — водне плесо площею 7,1 га;
Чортківський район, Бучацька міська рада, за межами с. Порохова — площа 0,8 га;
Тернопільський район, Козівська селищна рада, за межами с. Мала Плавуча — площа 25 га.
Наразі тривають камеральні роботи: фахівці опрацьовують зібрані дані з використанням спеціалізованого програмного забезпечення Digitals та AutoCAD.
Метою проведення паспортизації є впорядкування обліку, використання та управління водними об’єктами. Паспортизація є важливим етапом у сфері раціонального водокористування та екологічного моніторингу.
1 жовтня наша країна відзначає особливий день — День захисників та захисниць України, який збігається зі святом Покрови Пресвятої Богородиці. Це день шани та вдячності всім, хто стоїть на варті нашої незалежності, хто боронить мир і свободу українського народу.
Покрова завжди була символом захисту та оберегу для нашої нації. За умов екзистенційної війни з боку московії проти українського народу ця традиція набуває особливого значення, адже наші захисники та захисниці щодня доводять свою відвагу, силу духу та безмежну любов до України на полі бою.
Серед тих, хто боронить нашу державу, — і працівники Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області. Ваша відданість справі, професіоналізм та патріотизм є прикладом для всіх нас.
Низький уклін усім, хто сьогодні тримає зброю, хто рятує життя й відбудовує зруйноване, усім, хто працює заради Перемоги!
Нехай Покрова Пресвятої Богородиці оберігає кожного з нас, дарує міцне здоров’я, незламний дух та пришвидшує перемогу України.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась переважно мінливою хмарністю, без опадів. Відбувались коливання температури повітря вночі від 2 до 12 тепла на поверхні ґрунту місцями заморозки 0 – 3, вдень від 5 до 16 тепла. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с.
За звітний період на р. Дністер:
гідрологічний пост Галич:
відбувся підйом рівнів води на 4 см,
середня кількість опадів 4,4 мм;
гідрологічний пост Нижнів:
залишилося на рівні води на 0 см,
середня кількість опадів 3,2 мм;
гідрологічний пост Заліщики:
відбувся спад рівнів води на 4 см,
середня кількість опадів 1,9 мм.
Гідрохімічна (якість води) ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р.Дністер та р.Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працювали в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Польдерна насосна станція в с.Устя Зелене Чортківського району не працювала.
