В контексті несприятливих природних умов та вираженого маловоддя, Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області звернувся до голови Тернопільської обласної державної адміністрації з клопотанням розглянути на черговому засіданні регіональної комісії з питань надзвичайних ситуацій при Тернопільській облдержадміністрації питання використання водних ресурсів та встановлення оптимальних режимів роботи водних об’єктів в умовах низької водності.
Так, 30 квітня 2020 року дане питання було розглянуте на позачерговому засіданні регіональної комісії з питань ТЕБ та НС при Тернопільській ОДА.
Заслухавши інформацію начальника РОВР у Тернопільській області Тараса Капусти, комісія прийняла наступні рішення:
місцевим органам виконавчої влади спільно з органами місцевого самоврядування та іншими спеціалізованими (компетентними) органами:
– розробити та затвердити місцеву природоохоронну програму, якою передбачити здійснення водоохоронних заходів на підвідомчій території громади;
– посилити контроль за створенням водоохоронних зон і прибережних захисних смуг, а також за додержанням режиму використання їх територій;
– вживати заходів щодо легалізації використання усіх водних об’єктів на території громади;
– активізувати роботу щодо прийняття безхазяйних гідротехнічних споруд у комунальну власність, їх ремонту та утримання;
– терміново ліквідувати в межах прибережних захисних смуг водних об’єктів стихійні сміттєзвалища;
– здійснювати моніторинг стану водних об’єктів на підвідомчих територіях та вживати заходів з відтворення і впорядкування замулених природних джерел, підтримувати належний гідрологічний режим та санітарний стан русел річок;
– забезпечити контроль наповнення водосховищ і ставків загального водокористування до відмітки НПР.
Стаття 45 Водного кодексу України каже, що у разі настання маловоддя, права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування, в тому числі скиди води через греблі ГЕС.
Акцентуємо вашу увагу – у разі вжиття таких заходів пріоритетним буде забезпечення питних і побутових потреб українців.
Cпеціалістами Бучацької дільниці Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області проводяться культуртехнічні роботи згідно робочого проєкту «Капітальний ремонт по розчистці русла річки Вільховець для покращення гідрологічного режиму та санітарного стану річки на землях Трибухівської сільської ради Бучацького району Тернопільської області».
Робочим проєктом передбачено:
– розчищення від замулення русла річки Вільховець протяжністю 870 м;
– підтримка санітарних рівнів води в річці в період межені;
– культуртехнічні роботи: валка дерев, обрубування гілок, зрізування чагарників, корчування пнів – на площі 0,45 га;
– благоустрій території робіт.
Необхідність проведення даних заходів пов’язана з тим, що сучасний стан річки Вільховець вкрай незадовільний – спостерігаються явища обміління, заростання вищою водною рослинністю, розмивання берегів.
Розчищене русло річки матиме змогу акумулювати значну частину поверхневого стоку з прилеглих територій, відтворить свою гідрологічну спроможність та природну водність.
Також важливою метою даного проєкту є поліпшення соціально-екологічних умов життєдіяльності мешканців населеного пункту.
Упродовж багатьох років справжньою перлиною та окрасою міста Тернопіль є водосховище, яке розташоване у самісінькому центрі міста. Це велика штучна водойма, утворена на місці боліт довкола річки Серет. Проте, улюблене місце відпочинку тернополян та гостей міста потребує «лікування», адже в спекотні літні дні вода у ньому цвіте.
В рамках програми впровадження заходів із розвитку Тернопільського водосховища фахівцями лабораторії моніторингу вод та грунтів РОВР у Тернопільській області у квітні місяці поточного року відібрано проби води для спостереження за зміною фізико-хімічних показників у порівнянні з дослідженнями 2018 року. Крім цього, заплановано відбір проб донних відкладів для визначення вмісту специфічних забруднюючих речовин та важких металів.
Як повідомив на своїй офіційній сторінці у соціальній мережі Фейсбук заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, наразі триває підготовка проєкту з очистки мулових відкладень у трьох ділянках ставу: біля Надставної церкви, в районах «Маяка» та «Riverside», де притока впадає в став. Якщо на водосховищі дослідження проводились і вже виконано ряд водоохоронних заходів, то питання – яка гідрологічна та екологічна ситуація у верхів`ї річки Серет і її вплив на Тернопільське водосховище, ще потребує дослідження. Який стан Горішньо-Івачівського водосховища, на березі якого розташовані свердловини, з яких «живиться» м. Тернопіль? Чи впливає на якість води водосховища Малашівське сміттєзвалище? Як забезпечити “добрий” екологічний стан масивів поверхневих та підземних вод на території Тернопільської міської громади? Саме для вирішення цих питань, з ініціативи РОВР у Тернопільській області, 29 квітня 2020 року відбулось виїзне засідання комісії, до складу якої увійшли: начальник відділу техногенно-екологічної безпеки РОВР у Тернопільській області Василь Майка, начальник лабораторії моніторингу вод та грунтів РОВР у Тернопільській області Наталія Фатаєва, начальник відділу водних відносин та басейнової взаємодії РОВР у Тернопільській області Наталія Седюкова, заступник міського голови Тернополя Леонід Бицюра, заступник голови Громадської ради при Тернопільській ОДА Володимир Воронін і доцент кафедри геоекології та методики навчання екологічних дисциплін ТНПУ ім. В. Гнатюка Надія Стецько. В ході роботи виїзної комісії намічений орієнтовний план, направлений на виявлення та дослідження проблемних місць ділянки річки Серет від гребного каналу до верхів`я, пов`язаних із скидом забруднених стоків, засміченням побутовими відходами, заростанням трав`яною та чагарниковою рослинністю, замуленням тощо. Вкрай необхідно визначити резерви для покращення водності річки Серет, зокрема, відновити замулені та захаращенні водні джерела.
Робота над збереженням водних ресурсів, їх рекреаційних можливостей потребує невідкладного комплексного та поетапного підходу в надзвичайно обмежені часові рамки.
Оскільки чисті та повноводні водойми – наше спільне питання, тому запрошуємо вас долучитися до нашої роботи.
Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19.09.2018 №758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» фахівці лабораторії РОВР у Тернопільській області з дотриманням усіх карантинних вимог 27-28 квітня відібрали 9 проб поверхневих вод.
Проби відібрано з метою проведення вимірювань вмісту забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих вод у пунктах спостереження:
р. Збруч, смт. Підволочиськ;
р. Серет, Серетський гідрологічний заказник, с. Залізці;
р. Серет, Горішньо-Івачівське водосховище, с. Горішній Івачів;
р. Серет, Тернопільське водосховище, м. Тернопіль;
р. Нічлава, Борщівське водосховище, м. Борщів;
р. Серет, м. Чортків;
р. Стрипа, м. Бучач;
р. Золота Липа, м. Бережани;
р. Коропець, м. Підгайці.
Відібрані проби транспортуються до лабораторії Дністровського БУВР для визначення вмісту пріоритетних забруднюючих речовин: пестициди, фармацевтичні препарати, ПАВ, леткі органічні сполуки, важкі метали, тощо.
Сьогодні минає 34 роки з дня найбільшої техногенної катастрофи за всю історію ядерної енергетики у світі – аварії на Чорнобильській АЕС, яка нанесла непоправної шкоди довкіллю та здоров’ю людей.
Чорнобиль – не лише велика трагедія, а й символ безмежної мужності багатьох тисяч людей, котрі в часи небезпеки та ризиків прийняли на себе удар ядерної стихії. Героїчними зусиллями, ціною свого здоров’я і життя запобігли ще більш згубним наслідкам Чорнобильської катастрофи.
Висловлюємо щирі слова вдячності та подяки всім ліквідаторам за їх мужність, героїзм та самопожертву.
Друзі, долучайтеся до конкурсу «Барви Дністра – 2020», який цьогоріч проходить під девізом «Клімат змінюється – Дністер завжди з нами!»
Участь у конкурсі можуть взяти учні, студенти та викладачі загальноосвітніх, професійно-технічних, позашкільних та вищих навчальних закладів усіх форм власності, водокористувачі басейну Дністра на території Тернопільської, Львівської, Хмельницької, Івано-Франківської, Чернівецької, Вінницької областей, а також Республіки Молдова (вкл. Придністров’я).
Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області запрошує до співпраці з питань управління водними ресурсами активних та відповідальних громадян, яким не байдужа доля річок і ставків області.
Основна вимога до кандидатів – здійснювати моніторинг та обстеження водних об’єктів, співпрацювати з громадськістю, органами влади та місцевого самоврядування, а також із водокористувачами.
Якщо це саме про вас, тоді надсилайте резюме на електронну адресу: rovrto@davr.gov.ua.
Обов`язково вкажіть місце проживання та територію, яку зможете охопити у своїй діяльності (район, ОТГ чи кілька сіл).
Попри те, що наша область загалом не багата на водні ресурси, останнім часом ситуацію із питною водою на Тернопіллі багато хто називає критичною.
Справді, міліють річки, висихають криниці – й не лише у південних районах, де завжди було тепліше і сухіше, а води менше, а й у північних.
Причини цього називають різні, але висновок напрошується один: наївно сподіватися на диво в питанні, вирішення якого аж ніяк не в останню чергу вимагає людської відповідальності, праці, зрештою, чималих фінансових і матеріальних ресурсів. Це якраз той випадок, коли доречно згадати, що каже наш мудрий народ: на Бога надійся, а сам розум май.
Кілька років тому міжнародні організації зробили прогноз кліматичного характеру, який, зокрема, стосується і басейну річки Дністер. Розглядався навіть варіант, що ми можемо поступово перейти з лісостепової зони в степову. Щодо водності річок, то згідно з прогнозом, у найближчі десятиліття вона надто не зміниться. Циклічність збережеться: десятиліття високої води змінюватимуть десятиріччя низької. Але виникатимуть пікові явища: різкі інтенсивні дощі локального характеру — рясні опади, коли вода стікає, а не затримується, не проникає в ґрунт, і довготривалі бездощові періоди. І те й інше призводить до зменшення наповнюваності поверхневих водойм і підземних водоносних горизонтів.
Оскільки зміни клімату невідворотні, в Регіональному офісі водних ресурсів у Тернопільській області вихід вбачають у цивілізованому підході до забезпечення водою населених пунктів.
Це передбачає, зокрема, перехід сіл на централізоване водопостачання, відновлення й облаштування джерел і витоків річок, інвентаризацію наявних артезіанських свердловин.
На сьогодні в області пробурено більш ніж три з половиною тисячі артсвердловин, проте використовується близько півтори. Переходити до системи централізованого водопостачання потрібно, залучивши й відновивши наявні свердловини, а не безконтрольно, без відповідних проектів і дотримання технології, санітарних вимог та правил буруючи нові.
Проблема дефіциту водних ресурсів в області виникла останніми роками. Прийнято першочергові програми, видано розпорядження обласної влади щодо її розв’язання. Але у більшості районів, як кажуть, віз і нині там — навіть ситуація належним чином не вивчена, годі казати про спорудження централізованих водогонів у селах.
Люди ж не хочуть чекати, поки “доростемо” до цивілізації, і кожен на свій страх та ризик, власними коштами намагається забезпечити себе водою.
Чим загрожує безконтрольне буріння свердловин?
РОВР у Тернопільській області пояснює: наслідком цього небезпечного процесу є забруднення підземного водоносного горизонту. Недарма наголошується на необхідності дотримання технології буріння, санітарних норм і правил.
Наприклад, відстань між свердловинами має бути не менш ніж 150 м, обов’язково повинна проводитися цементація, інакше водоносні горизонти з’єднаються і забрудненою стане вся вода.
Якщо ж свердловини є на кожному обійсті, а бурували їх самочинно й практично навмання, про які норми і правила може йтися?
Нині місцевим громадам дали багато повноважень. І саме влада на місцях мала би дбати, з-поміж іншого, про те, аби прибережні захисні смуги річок були залужнені й заліснені, на берегах водойм не виникали стихійні сміттєзвалища.
Насамперед місцеві громади мали би звертати увагу на такі речі і, виявивши порушення, інформувати відповідні контрольні органи, інспекції, які б карали порушників — аж до криміналу.
Люди ж краще бачать, що робиться на місцях
