Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась хмарною погодою, часом невеликим снігом, подекуди мокрим снігом, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 10 граудсів морозу до 10 градусів тепла, вночі від 13 градусів морозу до 4 тепла. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с, пориви 15-20 м/с.
За звітний період:
у басейні річки Дністер:
на гідрологічному посту Галич:
відбувся підйом рівнів води на 11 см;
середня кількість опадів за тиждень 1,5 мм.
на гідрологічному посту Нижнів:
відбувся підйом рівнів води на 24 см;
середня кількість опадів за 2,2 мм.
на гідрологічному посту Заліщики:
відбувся підйом рівнів води на 29 см;
середня кількість опадів за тиждень 2,4 мм.
у басейні річки Прип`ять:
р. Іква:
на гідрологічному посту Млинівці:
відбувся підйом рівнів води на 4 см;
середня кількість опадів за тиждень 0 мм.
р. Горинь:
на гідрологічному посту Ямпіль:
відбувся спад рівнів води на 1 см
середня кількість опадів за тиждень 5,9 мм.
З послабленням морозів, на більшості річок кількість та інтенсивність льодових явищ зменшується.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р. Дністер та р. Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працюють в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Польдерна насосна станція в с. Устя Зелене Монастириського району не працювала.
Ступені протипаводкового захисту не введені.
Режими роботи ГЕС на водосховищах проектні.
Інформація про надзвичайні ситуації не поступала.
Фахівцями Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області проводиться постійний моніторинг гідрологічної ситуації на водних об`єктах.
З кожним роком проблеми гідротехнічних споруд, переважна кількість яких збудовані за радянських часів та на яких десятиліттями не проводилися жодні ремонтні роботи, виходять на перший план.
Гідротехнічна споруда — інженерна споруда, що допомагає здійснювати певні водогосподарські заходи – як щодо використання водних ресурсів, так і для захисту від шкідливої дії води.
Проте, гідротехнічні споруди, якщо вони в поганому або аварійному стані, несуть велику небезпеку, яка при її руйнуванні може привести до: утворення проривної хвилі та зони затоплення; загибелі людей; сільськогосподарських тварин і рослин; завдати шкоду суб’єктам господарської діяльності і навколишньому природному середовищу.
Протягом 2020 року фахівці Борщівської дільниці Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області спільно з представниками органів місцевого самоврядування проводили обстеження стану водних об’єктів та стану гідротехнічних споруд.
На території Борщівської ОТГ є гідроспоруди, які при проходженні льодоходу, повені та паводків можуть нести загрозу для людського життя та підтоплення сільськогосподарських угідь.
Це, зокрема, став у с. Цигани, Висічанське водосховище та став у с. Ланівці, на яких відсутні пристрої для регулювання рівня води, через що його пониження при надзвичайній ситуації неможливе.
Окремо слід виділити аварійний стан гідротехнічної споруди водосховища в с. Мушкатівка, яке в сімдесятих роках минулого століття було збудоване для технологічних потреб Борщівського цукрового та спиртового заводів на річці Циганка. Гідротехнічна споруда перебувала на балансі цукрового заводу. У 2000 році шлюзи споруди прорвало. Завдяки оперативним діям сил цивільного захисту, прорив вдалося ліквідувати. Тоді, на щастя, обійшлося без жертв. У 2008 році цукровий завод припинив виробництво і фактично збанкротував. Гідротехнічна споруда, яка після прориву була засипана, стала безгосподарною (нічия). Комісії обласні, районні, місцеві неодноразово обстежували її, про що складені відповідні акти із рекомендаціями взяти дану споруду на баланс як безгосподарне майно, виготовити проєктно-кошторисну документацію та віднайти кошти для проведення капітального ремонту шлюзів регулятора.
У 2020 році Борщівська міська об’єднана територіальна громада взяла дану споруду на свій баланс, були виділені кошти та виконані роботи із влаштування переливної труби та підсипки проїжджої частини дамби.
Виготовлений у 2017 році проєкт на ремонт шлюзів споруди досі не реалізований, застарів і потребує коригування.
Отож, для запобігання виникнення надзвичайних ситуацій на водних об`єктах потрібно привести вищевказані гідротехнічні споруди в належний (безпечний) стан, бо, як каже відоме прислів’я: « Де тонко там і рветься».
Сьогодні працівники Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області взяли участь в онлайн-тренінгу з питань заповнення декларацій майнового стану під час кампанії декларування, організованому Центром підвищення кваліфікації працівників водного господарства.
Про проблемні питання законодавства, шо стосується електронного декларування, правила заповнення декларацій та відповідальність за порушення вимог фінансового контролю проінформував виконавчий директор ГО “Антикорупційний штаб”Сергій Миткалик.
Кожен з учасникiв тренінгу мав можливість задати питання лектору та отримати на них кваліфіковані, професійні відповіді.
З метою зменшення ризиків підтоплення сільськогосподарських угідь та присадибних ділянок мешканців села Губин Золотопотіцької громади під час проходження паводкової хвилі на річці Дністер та покращення екологічного стану річок Стрипа та Дністер в межах Золотопотіцької громади, 02 лютого 2021 року відбулася робоча зустріч активу громади з начальником відділу техногенно-екологічної безпеки РОВР у Тернопільській області та начальником управління екології та природних ресурсів Тернопільської облдержадміністрації.
Під час зустрічі були намічені шляхи вирішення даної проблеми, надана методична допомога керівництву Золотопотіцької громади щодо використання водних ресурсів громади в межах чинного законодавства та покращення їх екологічного стану.
Метеорологічна обстановка впродовж звітного періоду характеризувалась хмарною погодою, часом невеликим снігом, на дорогах ожеледицею. Відбувались коливання температури повітря вдень від 6 градусів морозу до 5 градусів тепла, вночі від 1 до 10 градусів морозу. Вітер змінних напрямків 7-12 м/с.
За звітний період:
у басейні річки Дністер:
на гідрологічному посту Галич:
відбувся спад рівнів води на 40 см;
середня кількість опадів за тиждень 0,2 мм.
на гідрологічному посту Нижнів:
відбувся спад рівнів води на 41 см;
середня кількість опадів за 0,6 мм.
на гідрологічному посту Заліщики:
відбувся спад рівнів води на 32 см;
середня кількість опадів за тиждень 0,5 мм.
у басейні річки Прип`ять на річці Горинь:
на гідрологічному посту Ямпіль:
відбувся спад рівнів води на 3 см;
середня кількість опадів за тиждень 1,1 мм.
З послабленням морозів, на більшості річок кількість та інтенсивність льодових явищ зменшується.
Гідрохімічна (якість води) та гідрогеологічна ситуація в межах норми.
Водогосподарський комплекс працював відповідно до розроблених правил експлуатації.
На водосховищах в басейнах р. Дністер та р. Прип’ять забезпечувався санітарний скид води.
Водосховища працюють в штатному режимі згідно розроблених режимів роботи.
Польдерна насосна станція в с. Устя Зелене Монастириського району не працювала.
Ступені протипаводкового захисту не введені.
Режими роботи ГЕС на водосховищах проектні.
Інформація про надзвичайні ситуації не поступала.
Фахівцями Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області проводиться постійний моніторинг гідрологічної ситуації на водних об`єктах.
Цей день започатковано для привернення уваги до важливості водно-болотних екосистем для людей та вперше відзначено у 1997 році. З того часу до Всесвітнього дня водно-болотних угідь організовується низка інформаційних кампаній та природоохоронних акцій по всьому світу.
Кожен рік день водно-болотних угідь проходить під новим девізом, який щоразу підкреслює певні властивості та напрямки значення водно-болотних угідь для людства і екосистем у цілому.
Девіз 2021 року – «Водно-болотні угіддя, вода і життя – нероздільні!».
Цьогорічна тема привертає увагу до питань пов’язаних з використанням прісної води, а також ролі водно-болотних угідь у накопичені, очищенні та постачанні прісної води для потреб людства і природних процесів.
А чи усі знають що таке водно-болотні угіддя і яке їх значення!?
Водно-болотні угіддя можуть бути морськими або прісноводними, внутрішніми або прибережними, природними або створеними людиною.
Морські водно-болотні угіддя – це гирла річок, частини морського узбережжя, що затоплюються під час припливів й осушуються під час відпливів, солоноводні болота, мангрові ліси, лагуни, коралові рифи, молюскові рифи.
Водно-болотні угіддя, створені людиною – це ставки для розведення риби, рисові чеки (заливні поля), водосховища, солепромислові водойми.
Усім здається, що наша планета майже вся залита водою, повсюди вода.
Однак, лише 2,5% води – це прісна вода, яка зберігається переважно в льодовиках, снігових шапках на вершинах гір або ж у підземних водоносних горизонтах.
Менше 1% прісної води придатні до вживання, причому 0,3% припадає на річки та озера.
Це вся прісна вода, яку ми маємо, і більша її частина надходить з водно-болотних угідь.
Водно-болотні угіддя – життєво необхідні для води.
Вони поглинають та зберігають дощову воду і поповнюють підземні водоносні горизонти; регулюють кількість і постачання води, подаючи воду в потрібний час у потрібне місце в необхідній кількості; покращують якість води шляхом усунення й абсорбції забруднюючих речовин.
Важливе значення водно-болотні угіддя мають і у житті людини.
Адже сприяють нашому здоров’ю. Чисті водойми є природним джерелом безпечної питної води.
Постачають їжу, підтримують виробництво харчових продуктів. Водно-болотні угіддя дають нам більшість риби, яку ми споживаємо, а також рис для 3,5 мільярдів людей і воду для сільського господарства.
Мають важливе значення і для біорізноманіття. 40 % видів світу мешкають у водно-болотних угіддях, зокрема у прісноводних водоймах щорічно виявляють 200 нових видів риб.
Водно-болотні угіддя є природним рішенням, адже захищають від стихійних лих.
Прибережні водно-болотні угіддя захищають місцеві громади від руйнівного впливу штормів. Кожен акр (0,4 гектара) внутрішніх водно-болотних угідь поглинає до 1,5 млн галонів (5,7 млн літрів) паводкових вод.
Таким чином, водно-болотні угіддя відіграють чималу роль у збереженні біорізноманіття та екологічної рівноваги, вони є важливим джерелом ресурсів живлення різних тварин; вони очищують воду, поглинають та накопичують карбон, захищають від повеней та пом’якшують вплив посух.
Нестійкий розвиток, приріст населення, урбанізація та споживання спустошили водно-болотні угіддя, виснажуючи запаси прісної води.
За останні 100 років споживання води зросло в шість разів, і продовжує зростати на 1% щорічно.
Ми використовуємо більше води, ніж земля може поповнювати.
Необхідно на 70% більше їжі та на 14% більше води на сільськогосподарські потреби для очікуваних у 2050 році 10-ти млрд населення Землі.
Прогнозують, що до 2050 року використання води у промисловості й енергетиці зросте до 24%.
Знищення та втрата водно-болотних угідь стане непоправною шкодою.
Ми могли б мати достатньо води, якби більше цінували і краще розпоряджалися водно-болотними угіддями та водою і сприймали їх як спільну відповідальність.
Сьогодні відбулося навчання з керівниками підрозділів Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області на тему: «Запобігання та реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру»
Навчання проводив начальник відділу техногенно-екологічної безпеки РОВР у Тернопільській області Василь Майка, який розповів про порядок функціонування єдиної державної системи цивільного захисту в Україні та в області, а також про організацію цивільного захисту в офісі, роботу регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки надзвичайних ситуацій при Тернопільській облдержадміністрації, створення об’єктових формувань цивільного захисту (ланок, груп, команд) та їх завдання.
Окремо розглянуто План протипаводкових заходів та План основних заходів цивільного захисту офісу на 2021 рік. Доведено завдання аналітично-диспетчерського центру під час пропуску льодоходу, повеней та паводків впродовж року.
Крім того, розглядалися питання виникнення надзвичайних ситуацій, пов’язаних з водним фактором та загальний алгоритм дій при них.
