Невід’ємним елементом сталого економічного та соціального розвитку України є забезпечення високого рівня дотримання природоохоронного законодавства.
В цілому комплексі природоохоронних заходів важлива роль належить дотриманню водоохоронного законодавства, а саме у частині виконання водокористувачами умов дозволів на спеціальне водокористування.
Для здійснення діяльності у сфері водокористування кожен суб’єкт обов’язково має отримати відповідний дозвіл, який видається Державним агентством водних ресурсів України та його територіальними підрозділами.
Спеціальне водокористування – це забір води з водних об’єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об’єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів. При цьому, не належить до спеціального водокористування забір та/або використання води в об’ємі до 5 м3 на добу.
Питання спеціального водокористування регулюється статтями 48-50 Водного кодексу України, Законом України “Про перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”, Постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2002 р. № 321 «Про затвердження Порядку видачі дозволів на спеціальне водокористування та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 10 серпня 1992 р. № 459» та іншими законодавчими актами.
Дозвіл отримується винятково на спецводокористування та встановлює ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.
З метою впровадження прозорої та ефективної системи для водокористувачів та всієї структури, Держводагентством забезпечена можливість отримати дозвіл в електронному режимі – заповнити електронну заяву та отримати дозвіл на спецводокористування онлайн за посиланням: e-services.davr.gov.ua, а також – на Урядовому порталі kmu.gov.ua у розділі «Електронні послуги».
Отримання дозволів на спецводокористування та виконання встановлених умов є гарантією екологічної безпеки та сприятиме збереженню водних ресурсів.
Щорічно пожежі в природних екосистемах завдають непоправної шкоди природі і державі. Найбільша їх кількість як правило припадає на весняно-літній період (переважно квітень, липень та серпень місяці), на вихідні і святкові дні, коли природу відвідує велика кількість людей, що призводить до різкого зростання кількості джерел загорання.
Впродовж останніх п’яти років на території області виникало порядку двох тисяч пожеж в екосистемах, з них в засушливий період 2015 року 30 пожеж на торфовищах та 502 пожежі горіння сухої трави на відкритих ділянках місцевості. Найбільше пожеж на торфовищах виникало в Шумському, Лановецькому, Бучацькому, Теребовлянському та Кременецькому районах.
Як свідчить практика, найефективнішим засобом запобігання пожежам у природних екосистемах є інженерні заходи, а саме: штучне підтоплення небезпечних ділянок.
Задля повного або часткового підтоплення пожежонебезпечних територій повинні завчасно готуватись осушувальні системи для подачі у короткий строк з природних та штучних водойм необхідної кількості води для підтримання необхідного режиму вологості цих територій.
Проте значна частина існуючих осушувальних систем, у першу чергу внутрішньогосподарських, знаходиться у такому технічному стані, який не може забезпечити ефективне виконання протипожежних заходів, насамперед у районі торфовищ, а саме: транспортувати воду до вогнищ загорання.
З метою завчасної підготовки до можливих несприятливих умов, пов’язаних з виникненням торф’яних пожеж, Регіональний офіс водних ресурсів у Тернопільській області пропонує органам місцевої влади Теребовлянського та Шумського районів спільно з органами місцевого самоврядування сіл Малий Говилів, Мшанець, Іванівка (Теребовлянський район), Садки, Онишківці, Рохманів, Кути (Шумський район) вжити заходи з виготовлення проектно-кошторисної документації на проведення робіт по відновленню внутрішньогосподарських осушувальних систем із системами подвійного регулювання для їх використання по запобіганню виникнення пожеж на торфовищах.
Дані пропозиції неодноразово розглядались на засіданнях регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій при Тернопільській облдержадміністрації. Затверджені відповідні рішення та заходи з протидії загрозам, пожежам і надзвичайним ситуаціям у природних екосистемах області, в тому числі на торфовищах. Зобов’язано керівництво відповідних районів області щодо їх виконання.
Відповідно, Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області підготовлені зміни до Програми розвитку водного господарства та водно-екологічного оздоровлення природного середовища Тернопільської області на період до 2021 року, в яких передбачено покращення стану внутрішньогосподарських меліоративних систем.
Одним з основних напрямків, під час виникнення масштабних пожеж в природних екосистемах, що відіграє вирішальну роль у їх попередженні та гасінні, є наявність і стан водойм які можуть бути використані в цілях пожежогасіння, справність регулюючих гідротехнічних споруд, міжгосподарських, внутрішньогосподарських осушувальних систем та підтримання їх у постійній готовності до застосування.
Однак практично усі органи місцевого самоврядування та інші користувачі не вживають заходів щодо облаштування та утримання в справному стані протипожежних водойм. Як приклад можна привести територію торфового заводу у Шумському районі де не працює меліоративна система торфополів та відсутні пожежні водоймища.
Збитки від ліквідації пожеж на торф’яних полях впродовж 2019 та за 7 місяців 2020 року склали порядку 1,4 млн. грн.
Слід зазначити, що на засіданні регіональної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуаційпри Тернопільській облдержадміністрації від 4 березня 2020 року протокол № 7 було затверджено обласний План заходів на 2020 рік з протидії пожежам у лісових масивах, природних заповідниках, на торфовищах, сільгоспугіддях, інших земельних ділянках та доведено до виконавців.
Регіональним офісом водних ресурсів у Тернопільській області підготовлено п’ять бригад та відповідну техніку, механізми, обладнання, інвентар, які можуть бути задіяні на гасінні пожеж.
Офісом постійно проводиться роз’яснювальна робота, через засоби масової інформації, щодо недопущення пожеж в природних екосистемах області.
Шановні громадяни❗️
Будьте пильними та у разі виникнення пожежі негайно телефонуйте за номером Спецслужби порятунку 1️⃣0️⃣1️⃣.
За останні два тижні інтенсивної роботи підбиваємо підсумки обстеження водних об’єктів на території Тернопільської області.
Фахівцями РОВР в області проведено дослідження 103 ставків на території 6-и ОТГ (Борсуківська, Настасівка, Шумська, Великогаївська, Товстенська, Трибухівська) та наступних сільських/селищних рад: Чайчинська, Снігурівська (Лановецький р-н), Великоберезовицька, Байковецька, Буцнівська (Тернопільський р-н), Катеринівська (Кременецький р-н), Новиківська, Іванчанська (Збаразький р-н), Матвіївська, Темногаєцька, Великозагайцівська (Шумський р-н), Сороцька (Теребовлянський р-н).
Також обстежено такі річки або їх ділянки, які зазнали істотних змін в зв’язку зі зміною кліматичних умов: Довжанка, Вільха, Сороцька, Тупа, Криниця, Циганка.
Проаналізовано стан досліджуваних річок та ставків, зафіксовано найбільш проблемні ділянки для розробки адаптивних заходів для покращення водності.
7 серпня у Тернопільській облдержадміністрації відбулася зустріч робочої групи з питань використання водних об’єктів, створеної на виконання доручення голови облдержадміністрації від 05 липня 2020 № 52/01.02-03.
У заході взяли участь заступник начальника Регіонального офісу водних ресурсів у Тернопільській області Олег Озеранець, начальниця відділу водних відносин та басейнової взаємодії Наталія Седюкова та завідувачка Сектору у Тернопільській області Держводагентства України Марія Машлянка.
Фахівцями РОВР у Тернопільській області в межах компетенції проаналізовано стан використання водних ресурсів області та сплати за оренду водних об’єктів.
З метою ефективного використання земель водного фонду і водних об’єктів, забезпечення належних надходжень від орендної плати до бюджетів різних рівнів Регіональним офісом водних ресурсів в області постійно проводиться робота з інформування орендодавців та орендарів щодо переоформлення договорів оренди згідно чинного законодавства.
Станом на сьогодні представники РОВР у Тернопільській області у складі вищезазначеної робочої комісії взяли участь у 8-ми зустрічах з орендарями водних об’єктів та органами місцевого самоврядування, на території яких розташовані орендовані водні об’єкти, стосовно приведення договорів оренди та сплати орендної плати до вимог чинного законодавства. Зокрема у Борщівській, Бучацькій, Гусятинській, Зборівській, Лановецькій, Монастириській, Бережанській та Підволочиській РДА.
04 серпня начальник Лановецької дільниці РОВР у Тернопільській області Юрій Батьковець взяв участь в роботі комісії, створеної на виконання доручення голови облдержадміністрації від 05.07.2020 №52/01.02-03 «Щодо користування водними об’єктами області».
На зустрічі розглянуто питання організації водокористування на території Лановецького району, проведено роз’яснювальну роботу серед суб’єктів господарювання, які використовують водні об’єкти, щодо оформлення договірних відносин, приведення у відповідність до вимог чинного законодавства договорів оренди земель водного фонду, гідротехнічних споруд, іншого нерухомого майна, розташованого на орендованих земельних ділянках водного фонду.
Також обговорено питання сплати орендної плати та наслідків недотримання чинного законодавства при здійсненні такої діяльності.
Здебільшого, загорання у природних екосистемах виникають внаслідок випалювання сухої рослинності, порушення громадянами правил пожежної безпеки під час проведення сільськогосподарських робіт на власних присадибних ділянках, перебування в лісових масивах і на торфовищах. Особливу небезпеку становить саме випалювання пожнивних залишків на полях після завершення зернозбиральної кампанії, адже такі дії призводять до виникнення масштабних пожеж. Вогонь швидко може перекинутися на поруч розташовані населені пункти, лісові масиви.
Слід зазначити, що одними з найбільш дошкульних є пожежі на торфовищах. Адже на ліквідацію горіння торфу затрачаються значні матеріальні та людські ресурси, а під час таких пожеж наноситься значна шкода навколишньому середовищу, адже задимлюються великі території, а в разі ускладнення ситуації і стрімкого розвитку можуть опинитись в зоні лиха і люди, які проживають в місцях примикання лісосмуг і торфовищ до населених пунктів.
Торфові (ґрунтові або підземні) пожежі виникають частіше як продовження низових або верхових лісових пожеж. Заглиблення низової пожежі починається біля стовбурів дерев, потім поширюється у боки зі швидкістю від кількох сантиметрів до кількох метрів на добу. Дерева при цьому гинуть внаслідок оголення і обгорання коріння. Пожежі можуть виникати і незалежно від лісових у районах торфорозробок і торф’яних боліт. На такі пожежі не впливають ні вітер, ні добові зміни погоди. Вони можуть тягнутися місяцями і в дощ, і в сніг, адже торф містить до 25% бітумів, які під час пожежі зосереджуються біля поверхні, що горить, і при охолодженні водою цементують частинки вугілля. Як наслідок, виникає водонепроникний шар, а під ним залишається тління навіть при невисокому вмісті кисню в повітрі. Це явище значно ускладнює гасіння пожеж.
Ще однією з небезпек є те, що в процесі горіння утворюються порожнини (прогари), зазвичай з жаром, їх глибина може сягати 2-3 метрів, і в них можуть провалитися люди, тварини і техніка.
Ознакою підземної торф’яної пожежі є характерний запах, а з під землі місцями просочується дим, а сама земля нагрівається. Температура в товщі торфу, охопленого пожежею, більше тисячі градусів.
Проблематичними вважаються торф’яні родовища, які не розробляються. Вони перебувають на балансі місцевих органів самоврядування. Протипожежні заходи на цих ділянках майже не застосовуються, меліоративні канали не обслуговуються. Пожежі на них — закономірний факт.
Пожежі на полях з торфовищами поширюються дуже швидко і непомітно. Спочатку їх складно виявити, а потім погасити.
Ліквідація пожеж на відкритих торфовищах здійснюється по всьому периметру горіння.
Основні засоби – вода, вода із змотувачами, піна середньої кратності.
Основні сили – рятувальні підрозділи ДСНС України, сільські та пожежні команди лісових господарств, інженерна і пристосована техніка.
В окремих випадках використовується авіація ДСНС України: пожежні літаки та гелікоптери з підвісними водяними баками.
В деяких випадках доводиться залучати зведений загін ДСНС України, адже цей процес тривалий і вимагає значної кількості води та людських ресурсів.
Якщо ви опинилися в осередку пожежі:
не панікуйте та не тікайте від полум’я, що швидко наближається, у протилежний від вогню бік, а долайте крайку вогню проти вітру, закривши голову і обличчя одягом;
з небезпечної зони, до якої наближається полум’я, виходьте швидко, перпендикулярно напряму розповсюдження вогню;
якщо втекти від пожежі неможливо, то вийдіть на відкриту місцевість, ввійдіть у водойму або накрийтесь мокрим одягом і дихайте повітрям, що знаходиться низько над поверхнею землі – повітря тут менш задимлене, рот і ніс при цьому прикривайте одягом чи шматком будь-якої тканини;
особливо будьте обережні у місцях торф’яних пожеж, враховуйте, що там можуть створюватися глибокі вирви, тому пересувайтеся, по можливості, перевіряючи палицею глибину слою, що вигорів;
після виходу із осередку пожежі повідомте місцеву адміністрацію та пожежну службу за номером 101 про місце, розміри та характер пожежі.
Найкращим способом боротьби з торф’яними пожежами вважається запобігання їм.
Дотримуйтесь правил пожежної безпеки та не провокуйте пожежі в природних екосистемах. Не розводьте відкритий вогонь поруч із господарчими будівлями, не розкидайте недопалки та сірники на суху трав’яну підстилку.
Стежте, щоб діти не бавилися з вогнем.
Пам’ятайте, за самовільне спалювання сухої рослинності або її залишків передбачена адміністративна та кримінальна відповідальність.
Відповідно до ст. 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов даного дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до ст. 245 Кримінального кодексу України знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загальнонебезпечним способом – караються штрафом від трьохсот до п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк. Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки – караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.
Давайте зберігати оточуюче нас природне середовище!
Будемо свідомими і раціональними користувачами природних ресурсів України!
