18 вересня – Всесвітній день моніторингу якості води

18/09/2020

Без води життя на Землі було б неможливим, тому вкрай важливо постійно контролювати її якість.

18 вересня в усьому світі відзначається Всесвітній день моніторингу якості води, який спрямований на інформування суспільства про проблеми води та участь у захисті водних ресурсів у всьому світі.

Який же порядок здійснення державного моніторингу вод в Україні

Державний моніторинг вод здійснюється з метою забезпечення збирання, обробки, збереження, узагальнення та аналізу інформації про стан водних об’єктів, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття рішень у галузі використання, охорони вод та відтворення водних ресурсів.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 19 вересня 2018 року № 758 «Про затвердження Порядку здійснення державного моніторингу вод» об’єктами моніторингу є:

  • масиви поверхневих вод (поверхневі водні об’єкти або їх частини), в тому числі прибережні води та зони (території), які підлягають охороні;
  • масиви підземних вод (підземні водні об’єкти або їх частини), в тому числі зони (території), які підлягають охороні;
  • морські води в межах територіального моря та виключної морської економічної зони України, в тому числі зони (території), які підлягають охороні.

Суб’єктами моніторингу є: Мінприроди, Держводагентство, Держгеонадра, Державна служба України з надзвичайних ситуацій, Державне агентство України з управління зоною відчуження (у зоні радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи).

Загальна координація та організація державного моніторингу вод здійснюються Міністерством захисту довкілля та природних ресурсів України.

Для здійснення державного моніторингу вод Мінприроди, з урахуванням пропозицій суб’єктів державного моніторингу вод, розробляє та затверджує Програму державного моніторингу вод.

Програма державного моніторингу вод повинна містити:

  • інформацію про об’єкт моніторингу (код, найменування, місце розташування та ін.);
  • біологічні, фізико-хімічні, хімічні та гідроморфологічні показники;
  • періодичність здійснення моніторингу, інформацію про суб’єкта та виконавця моніторингу вод.

Залежно від цілей та завдань розрізняють моніторинг:

  • діагностичний;
  • операційний;
  • дослідницький.

Моніторинг поверхневих вод здійснюється за 4 показниками:

  • біологічні;
  • гідроморфологічні;
  • хімічні;
  • фізико-хімічні.

Категорії масивів поверхневих вод:

  • річки;
  • озера;
  • перехідні води;
  • прибережні води;
  • штучні або істотно змінені.

На підставі даних та інформації, отриманих в результаті здійснення державного моніторингу масивів поверхневих та підземних вод, визначаються екологічний та хімічний стан масивів поверхневих вод, екологічний потенціал штучних або істотно змінених масивів поверхневих вод, розробляються плани управління річковими басейнами та оцінюється рівень досягнення екологічних цілей.

Стратегічною екологічною ціллю є досягнення або підтримання «доброго» стану всіма масивами поверхневих вод.

Стан масиву поверхневих вод (МПВ) визначається його екологічним та хімічним станом. Визначення екологічного стану масиву поверхневих вод ґрунтується на використанні комплексу біотичних і абіотичних компонентів, властивих водним екосистемам. Визначення екологічного стану масиву поверхневих вод здійснюється за біологічними, гідроморфологічними, хімічними та фізико-хімічними показниками, які узагальнено характеризують його стан. Для класифікації екологічного стану МПВ використовують п’ять класів: відмінний, добрий, задовільний, поганий, дуже поганий.

Хімічний стан масиву поверхневих вод визначається згідно з Переліком забруднюючих речовин для визначення хімічного стану масивів поверхневих і підземних вод та екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод, затвердженим наказом Мінприроди від 06.02.2017 № 45. Для класифікації хімічного стану масиву поверхневих вод використовуються два класи:

І клас хімічного стану – «добрий»;

ІІ клас хімічного стану – «недосягнення доброго».

В рамках впровадження Водної Рамкової Директиви ЄС та забезпечення контролю якості води відповідно до європейських стандартів в системі Держводагентства визначено чотири базові лабораторії, зокрема, у Івано-Франківську, Вишгороді, Слов’янську та Одесі.

На сьогодні, три лабораторії вже здійснюють діагностичний моніторинг поверхневих вод. В Одесі проводяться підготовчі роботи і в планах до кінця 2020 року запуск моніторингу вод Південного регіону.

Щодо виконання Програм державного моніторингу вод лабораторією РОВР у Тернопільській області

На території Тернопільської області в межах басейну річки Дністер виділено 214 масивів поверхневих вод, з яких:

  • річки – 126 МПВ;
  • штучні – 12 МПВ;
  • кандидати в істотно змінені – 76 МПВ.

На сьогодні для 9 масивів поверхневих вод в межах басейну річки Дністер проводиться діагностичний моніторинг. Відповідно до затвердженої Програми державного моніторингу вод лабораторією моніторингу вод та ґрунтів РОВР у Тернопільській області щомісяця здійснюється відбір та транспортування відібраних проб до лабораторії Дністровського БУВР для визначення хімічного стану відповідно до затвердженого графіку доставки проб. В лабораторії Дністровського БУВР за допомогою сучасного хроматографа та спектрометра здійснюється вимірювання специфічних синтетичних та несинтетичних забруднюючих речовин: пестициди, фармацевтичні препарати, важкі метали.

Фахівцями лабораторії РОВР у Тернопільській області за допомогою портативних приладів на місці виконуються вимірювання: водневого показника рН, питомої електропровідності, мінералізації, температури та вмісту розчиненого кисню, вимірювання решти фізико-хімічних показників здійснюється в лабораторії Дністровського БУВР, що знаходиться в місті Івано-Франківськ.

Результати вимірювань показників якісного стану поверхневих вод розміщуються на інтернет ресурсі http://monitoring.davr.gov.ua/«Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України»

Для організації відборів та транспортування проб було придбано необхідне обладнання та матеріали: спеціальні скляні бутилі з кришками з тефлоновою прокладкою, ізотермічні контейнери, пробовідбірник з нержавіючої сталі.

Відповідно до «Методики віднесення масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного та хімічного станів масиву поверхневих вод, а також віднесення штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод до одного з класів екологічного потенціалу штучного або істотно зміненого масиву поверхневих вод» затвердженої наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14.01.2019 № 5 хімічний стан масивів поверхневих вод за результатами діагностичного моніторингу в межах басейну річки Дністер на території Тернопільської області відповідає хімічному стану «добрий».

І наостанок!

Вимоги до якості води дозволяють убезпечити людей від хвороботворних бактерій і вірусів, тому увага до її якості – важливе завдання кожного жителя планети, яка думає про своє здоров’я і довголіття.

Бережіть себе і своє здоров’я! Будьте впевненими у якості питної води, яку ви споживаєте.