І знову ця фраза – «результат діяльності людини»!

Звичайно, в більшій мірі, збільшення водності річок не в силах людини, а дбайливе ставлення та раціональне використання – це наш внесок у збереження довкілля та міра відповідальності кожного перед майбутніми поколіннями!

При обстеженні водних об’єктів Тернопільської області спостерігається понижений рівень води у річках, але є й інші фактори, що негативно впливають на водність водних об’єктів: формування надмірної водної рослинності, поширення решток дерев та засмічення водних об’єктів, що загострює проблему стоячої води та деградацію річкових екосистем.

Під час наших досліджень зафіксовано безліч стихійних смітників, які знаходяться в водоохоронних зонах річок.

Боротьба з ними – в наших руках!

Трішки про законодавче регулювання:

для створення сприятливого режиму водних об’єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок та інших водойм встановлюються водоохоронні зони. У водоохоронній зоні дотримується режим регульованої господарської діяльності.

З метою охорони поверхневих водних об’єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм в межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги.

У прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється:

1) розорювання земель (крім підготовки грунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво;

2) зберігання та застосування пестицидів і добрив;

3) влаштування літніх таборів для худоби;

4) будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, навігаційного призначення, гідрометричних та лінійних, а також інженерно-технічних і фортифікаційних споруд, огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів;

5) миття та обслуговування транспортних засобів і техніки;

6) влаштування звалищ сміття, гноєсховищ, накопичувачів рідких і твердих відходів виробництва, кладовищ, скотомогильників, полів фільтрації тощо.

Порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Існуюча нормативно-правова база дозволяє забезпечити належний порядок на землях водного фонду і зупинити негативні процеси на річках. Однак, на місцях для цього робиться недостатньо, подальшу деградацію річкових екосистем можна зупинити лише змінивши ставлення до природного довкілля і здійснивши низку невідкладних заходів на усіх рівнях нашого суспільства.

А ви вже чули про новий екологічний тренд плоггінг?

Плоггінг (в перекл. з шведської “збирати” й “бігти”) – це новий рух серед еко-активістів та фізично активних людей. Концепт доволі простий – замість пробіжки засміченими місцями, бігуни беруть із собою пакет та під час заняття прибирають узбіччя.

Таку ініціативу започаткував шведський еколог Ерік Альстрьома, який дуже полюбляв легкі пробіжки на свіжому повітрі. Коли він переїхав у Стокгольм, звернув увагу на те, наскільки сильно засмічені столичні вулиці, а бігати й перестрибувати купи сміття Альстрьому не дуже подобалось, тоді ж він і став брати із собою мішки, куди збирав увесь мотлох.

Отож, поєднуємо пробіжку з користю для себе і для природи.