Часом варто у воду глянути

Сільські вісті

Зенон МИХЛИК. Тернопільська область. Знову нас заливають дощі. Рятувальні служби вкотре попереджують про підвищення рівнів річок. Зокрема, Дністер на дiлянцi Галич-Нижнiй — Залiщики, очікується, «підніметься» на 2-3 м. Через погодні аномалії на території Тернопільщини вже постраждали 3,1 тис. га посівів. А метеорологи і надалі прогнозують грози, град, сильні шквали. — ОСТАННІМИ роками ми стали свідками очевидних змін клімату — як у глобальних масштабах, так і локальних, — констатує заступник начальника Тернопільського регіонального офісу водних ресурсів Ярослав Вівчарук. — Наприклад, кілька попередніх років видалися посушливими, у низці населених пунктів, особливо на півдні області, навіть пересохли криниці, тому воду довелося добувати із глибин. У селах почали ремонтувати закинуті артезіанські свердловини, а де їх не було — будувати нові, відновлювати чи прокладати водогони. Зокрема, гостру нестачу води відчували господарства, які заклали чималі сади. Скажімо, на замовлення ФГ «Гадз» ми облаштували вісім акумулювальних ставків для зрошення і поливу насаджень. Тепер же, навпаки, потерпаємо від надміру опадів, отож змінюємо тактику: здійснюємо комплекс робіт, щоб мінімізувати ризики, які несе «велика» вода. Під час нещодавніх зливових дощів невеличка Корса, що сумирно джурчала під Конюхами Козівського району, перетворилася на загрозливий водяний вал — «підросла» на чотири метри. Річка затопила сільськогосподарські вгіддя, дорогу, будинки. Як трішки випогодиться, треба приступати до розчищення захаращеного ложа річки, ремонтувати гідротехнічні споруди. — Іще в 2003 році Кабмін вирішив зекономити кошти державного бюджету й ухвалив постанову про передачу внутрігосподарських меліоративних систем на баланс сільських рад, а міжгосподарські меліоративні канали залишились у нас, — нагадує Ярослав Данилович. — Однак це рішення уряду було помилковим. Занедбані внутрігосподарські системи тепер майже ніхто не доглядає, вони виходять з ладу та завдають шкоди. Причому не лише матеріальної… Днями наші фахівці терміново виїжджали у Бучацький район, адже виникла серйозна проблема — у криницях з’явилася гноївка. З’ясувалося, що потрапила вона туди із тваринницького комплексу. А «посприяли» цьому, по суті, вже нічийні (бо господарі значаться лише формально) замулені внутрігосподарські канали. Із аналогічних причин наробила вода біди у Щепанові Козівського району. Декотрі аграрії у гонитві за додатковими гектарами ріллі пускають плуги понад берегами річок. У результаті — змив родючого шару ґрунту, замулення водойм, заболочення прилеглих територій. Аби розчищати річки, ставки, підтримувати у належному стані побудовані об’єкти меліорації, необхідне фінансування, але це джерело у державному бюджеті майже зовсім висохло… Виручають тернопільських водників кошти, які четвертий рік поспіль надає фонд охорони навколишнього природного середовища області. Скажімо, торік отримали 2,6 мільйона гривень, майже стільки ж, сподіваються, надійде й нині. Знайшлися в області гроші й на придбання украй необхідного меліораторам потужного земснаряда. Іще один, трохи менший, водники купили самі. Крім того, для виконання невідкладних робіт залучаються кошти із місцевих бюджетів. — У Кременецькому районі на території чотирьох сільських рад відновлено сприятливий гідрологічний режим і санітарний стан річки Іква, водоподаючого каналу та каскаду ставків, — наводить приклад Ярослав Данилович. — Зокрема, у Дунаєві капітально відремонтували шлюз-регулятор. Плануємо цього року комплексно завершити розв’язання цієї проблеми у районі, щоб стабільно була вода в криницях, нормально наповнювалися ставки. Маючи земснаряди, розширимо фронт робіт з очищення дна штучних водойм. Адже статистика поки що невтішна: в області 886 ставків, а використовуються лише 377. Бажаючі орендувати решту об’єктів для риборозведення знайшлися б, відповідно поповнювався б бюджет, однак спершу потрібно привести до пуття запущені недіючі водойми. …За вікном знову зашумів густий дощ. І вкотре охопила тривога: хоча б не надовго, бо земля вже перенасичена вологою. Аби чергова злива не призвела до більшого лиха. Втім, хіба лише вона винна… Пригадується, як у 2008-му навесні в селі Жуків Бережанського району відбувався регіональний соціально-екологічний тренінг: «Проблеми підтоплення в басейні Дністра та Золотої Липи». Екологи, працівники водного господарства, представники органів місцевого самоврядування із майже 200 населених пунктів Львівської, Тернопільської та Івано-Франківської областей, що розташовані в межах басейну цих річок (загалом таких сіл і міст понад 200), обговорювали зміни клімату та їх наслідки. За збігом обставин, саме того дня на Золотій Липі бурхливо почався весняний паводок. Учасник семінару — авторитетний інженер-гідродинамік Ральф Шиндльмаєр із Німеччини, оглянувши проблемну територію Урманської, Надрічнянської, Жуківської, Лапшинської сільрад та Бережанської міської ради, дійшов висновку: причинами підтоплення є значний вплив діяльності людини в басейні річки. Як кажуть, наче у воду дивився.