Анатолій КАЧКА: «Ми зобов’язані залишити дітям чисті ставки й живі ріки»

Газета “Вільне життя”

Анатолій КАЧКА: «Ми зобов’язані залишити дітям чисті ставки й живі ріки» На Тернопіллі першими в державі на рівні області розробили програму розвитку водного господарства до 2021 року Здавалося б, що може бути простіше й зрозуміліше, аніж вода, яку п’ємо, щодня використовуємо. Але науковці, що вивчають водні ресурси Землі, спростовують таке уявлення про воду. Кажуть, що людство дуже необережне у використанні цього чи не найціннішого дару природи. — Невелика кількість водних ресурсів спонукає робити все можливе, щоб використовувати природні джерела води розумно, забезпечити їх придатність для майбутніх поколінь, — каже начальник управління водних ресурсів області Анатолій Качка, з яким почали розмову про те, яка ситуація з річками й водоймами на Тернопіллі. За словами Анатолія Ярославовича, зважаючи на важливість проблеми, в державі розроблено програму розвитку водного господарства до 2021 року. — Ми перші в країні на рівні області розробили таку свою програму, що вже затверджена сесією обласної ради, — каже Анатолій Качка. — Чому це важливо? Тому, що дає ширші можливості залучати кошти для виконання робіт. А в області чимало проблем на водних об’єктах, що потребують негайного розв’язання. У програмі ми вказали конкретний перелік водойм і річок, де необхідне очищення. Із фонду охорони навколишнього природного середовища виділено торік 2,6 мільйона гривень на розчистку річок, ставків, у цьому році очікуємо 2,5 мільйона. Це — обласні кошти на продовження втілення проектів, які ми розробили, зокрема, що стосуються очищення ставків у Кальному, Сапанові, наразі чистимо ставок у Копичинцях. Ми поставили перед собою мету не ухвалювати програми, аби лише ухвалити. Цього року ми впровадили зміни до неї — включили туди кожен район з їхніми пропозиціями. І це справедливо, адже в районах краще знають, які проблеми в них нагальні. Останнім часом в області активізувалися роботи з реконструкції і будівництва очисних споруд. Свого часу їх було 36, тепер більше, адже в багатьох селах будують. На 2019-й у Кременець, Чортків спрямували кошти на очисні споруди. Попередньо виділяли кошти для будівництва в Ланівцях, Шумську, Збаражі. І для запитів про виділення грошей для таких робіт потрібні вже готові проекти. На Тернопіллі майже 900 ставків. З них в оренді — 387. Три сотні з неорендованих у занедбаному стані, є такі, що не наповнені водою або наповнені від 20 до 30 відсотків. Необхідно чистити їхнє дно. Ще донедавна це робити не було чим. Земснаряд, яким десятки років тому чистили замулені й зарослі водойми, свого часу передали в іншу область і не повернули. До недавнього часу рятувати річки й ставки не було реальної можливості. — Не так давно керівництво облдержадміністрації виділило кошти на придбання земснаряда, який очищатиме дно водойм. Це немало — 1,5 мільйона гривень, — розповідає Анатолій Ярославович. — Вдячний за це голові облдержадміністрації Степанові Барні, голові обласної ради Вікторові Овчаруку й депутатам обласної ради з усіх фракцій за те, що підтримали нашу ініціативу зберегти водойми краю, зробити їх екологічно чистими. Також плануємо придбати свій земснаряд — менший. Очищатимемо замулені ставки, щоб люди не відмовлялися від їх оренди. А це не лише збільшення рибної продукції на столах наших співгромадян, а й що дуже важливо — надходження до обласного й місцевих бюджетів. Фахівці управління контролюють не лише стан поверхневих вод в області, а й ведуть облік використання підземних і зворотних — стічних вод. Тут є лабораторія, яка визначає всі необхідні показники. Під контролем управління шість водозаборів — в Івачеві Горішньому, Тернополі, Чорткові, Борщеві, Бучачі, Підволочиську. Величезне питання на сьогодні — очищення Горішньоівачівського водосховища, де основний водозабір Тернополя: 80 відсотків води місту постачається звідси. Там, до речі, пробурено 16 артезіанських свердловин. Добрий десяток років цей водозабір заростав, замулювався, покривався, як островами, плавунами. Цього року є перспектива його очистити. Хоч уже маємо земснаряд, який може чистити дно, та не все так просто. — Площа Горішньоівачівського водосховища — 315 гектарів, — розповідає Анатолій Качка. — Там є комплекс проблем, адже вище розташоване Малашівське сміттєзвалище, воно — в природоохоронній зоні. Щоб виконати роботи високоякісно, потрібно мати добротну проектно-кошторисну документацію. Вона — в процесі виготовлення. Окрім Горішньоівачівського водосховища, обласний центр бере воду й у Тернопільському водосховищі в Білій, де також пробурено артезіанські свердловини. І цей водозабір без багаторічної очистки заростає. — Його очистимо. А окрім цього, тут плануємо обладнати відомчий гідрометричний пост, щоб стежити за станом водосховища, отримувати інформацію про всі характеристики води, що там накопичується, — пояснює Анатолій Ярославович. Як розповів керівник управління, не важливих проектів у них немає. Але є такі, що вже тепер у роботі. Як той, що стосується річки Золота Липа в Бережанському районі. Тут виконано робіт на понад мільйон гривень. Щоб завершити, ще треба в межах 27 мільйонів. Проект є — потрібні кошти. Тут без співфінансування з місцевих бюджетів не обійтися. Під контролем річка Біла в селі Білій Чортківського району. Там недобудовані два містки, не завершено чимало об’єктів. У Білокриниці, де Кременецький молокозавод, вирішується питання будівництва очисних споруд. Паралельно потрібно будувати комунальні очисні. І це — лише невеликий перелік тих питань, які необхідно розв’язувати. Є дрібніші проблеми, але також важливі для управління: застаріла техніка, брак молоді, яка б за невисоку зарплатню хотіла працювати в системі водних ресурсів. — У нас понад 400 співробітників. А на посадах із вузькою спеціалізацією залишилися в основному ветерани, фанати, віддані своїй справі, — каже Анатолій Ярославович. — Але ми віримо, що, впроваджуючи нові підходи до роботи, які дають нам перспективу розвитку, залучатимемо в свої ряди й молодь. Тернопільщина не обділена водними ресурсами. Область у середняках за запасами води: маємо 1,3 тис. літрів на людину на рік. Як підкреслює Анатолій Качка, дуже важливо зберегти водні плеса, з будівництвом очисних споруд покращити в них якість води, відновити занедбані ставки, над чим і працює управління. «Ми зобов’язані залишити дітям чисті ставки й живі річки», — каже Анатолій Качка. І з цим важко сперечатися.

Валентина БАЦА