Фосфор міститься у поверхневих водах у вигляді ортофосфатів, поліфосфатів та органічних сполук.
Основними антропогенними джерелами надходження неорганічних сполук фосфору у поверхневі води є неочищені або частково очищені стічні води, стік із сільськогосподарських угідь, промислові скиди.

Органічні сполуки фосфору надходять у природні води у процесі життєдіяльності гідробіонтів та при мінералізації їхніх решток. Концентрація фосфору зменшується внаслідок споживання, в основному ортофосфатів, водними рослинами.
Ці процеси відбуваються за схемою 1.

Фосфор є одним із ключових елементів, необхідних для росту та розвитку гідробіонтів. Збільшення надходження сполук ортофосфатів може викликати дисбаланс, що призводить до вибухового розвитку одноклітинних водоростей («цвітіння» води), дефіциту кисню, і, як наслідок, загибель риби.

«Цвітіння» води – масове збільшення водної популяції мікроскопічних фотосинтезуючих організмів за рахунок надходження великої кількості поживних речовин, особливо ортофосфатів, в поєднанні з адекватним сонячним світлом і підвищеною температурою.

«Цвітіння» води – це природнє явище, яке проявляється в зміні забарвлення води. Вода з прозорої стає мутнувато-зеленою, а незабаром і зовсім набуває яскравого темно-зеленого кольору.
Це результат масового розмноження мікроскопічних синьо-зелених водоростей, які насправді є бактеріями, поодинокі види розмножуються кожні кілька годин. Синьо-зелені водорості або ціанобактерії є невід’ємною частиною кожної водойми.
Вони становлять 60% всіх мікроорганізмів. Ціанобактерії мають одночасно властивості бактерій і рослин (водоростей), оскільки здатні до фотосинтезу. Синьо-зелені водорості поширені в стоячій воді і річках, що повільно течуть.
Самі по собі ціанобактерії не є патогенними, але токсини, які вони виділяють, досить небезпечні.

Шкідливим є надмірне цвітіння. Водорості піднімаються на поверхню водойми, утворюючи щільний шар 10-15 см завтовшки. Згодом ця маса починає відмирати та розкладатись з утворенням токсичних речовин. З’являється неприємний запах, знижується вміст кисню, активізуються анаеробні процеси. Нестача кисню гальмує процеси самоочищення і мінералізації органічних речовин.
Літні задухи риби збігаються з так званим «цвітінням» водойм. Інколи це явище стає масовим. «Цвітіння» води погіршує гідробіологічний стан водойми і викликає структурні зміни в екосистемі. Задухам сприяє погода, коли водяні шари вертикально не перемішуються, а кисень зосереджений у природних шарах, витрачається на окислення органічних речовин.
Глобальним рішенням є зменшення викидів біогенних речовин, в першу чергу фосфатів, механічна очистка, збільшення водообміну водойми, аерація.

З метою систематичного контролю температури, рН (водней показник), питомої електропровідності, вмісту розчиненого кисню в поверхневих водах Тернопільського водосховища, фахівцями лабораторії моніторингу вод та ґрунтів РОВР у Тернопільській області щомісяця відповідно до «Програми держаного моніторингу вод» проводиться відбір проб для виконання дослідження вмісту забруднюючих речовин.

Сучасні портативні прилади, якими забезпечена лабораторія, оксиметр, рН-метр та кондуктометр дають можливість на місці виконувати вимірювання.

З результатами вимірювань показників якісного стану поверхневих вод можна ознайомитись на інтернет ресурсі http://monitoring.davr.gov.ua/
«Моніторинг та екологічна оцінка водних ресурсів України».